Справа: №2а-1741/11 Головуючий у 1- й інстанції Трубніков А.В.
Суддя - доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
18 жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 у справі за його адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був пропущений строк звернення до суду, але не було подано заяви у вигляді клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції не було враховано, що по-перше, положення п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України зобов'язують осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст. 99 КАС України, заявляти клопотання про його поновлення.
У разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. 108 КАС України, тобто повинен був залишити такий адміністративний позов без руху, з посиланням на те, що він оформлений без дотримання вимог п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України.
Отже, постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом є порушенням норм процесуального права.
По-друге, згідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
Отже, положеннями цього Кодексу не встановлено обов'язку для позивача подавати заяву у вигляді клопотання про поновлення строку звернення до суду окремо від позовної заяви. В свою чергу, як вбачається з мотивувальної та прохальної частин позовної заяви, остання містить передбачене п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, що також не було враховано судом першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що згідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України є підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів вважає, що залишенню без розгляду в будь-якому разі підлягають не всі позовні вимоги, як безпідставно вважав суд першої інстанції, а лише позовні вимоги в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 21 вересня 2010 року, з урахуванням сум, виплачених у ці періоди, з огляду на наступне.
Згідно до ст. 100 цього ж Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з доводів позовної заяви, позивач як на підставу пропущення строку звернення до суду посилається на лист відповідача від 21.02.2011, яким йому було відмовлено у нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Враховуючи, що спірне щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»здійснюється щомісячно, то позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатись по закінченню кожного календарного місяця.
Крім того, доводи зазначені позивачем, як причини пропуску строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1 КАС України даний Кодекс визначає порядок звернення до адміністративних судів. При цьому, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, а тому вищезазначений лист відповідача від 21.02.2011 не може розцінюватись як скористання позивачем цим порядком, що згідно до ч. 4 ст. 99 КАС України встановлює місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, судом першої інстанції неправомірно залишено позовні вимоги без розгляду в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.09.2010 по день прийняття оскаржуваної постанови (як того просить позивач), з урахуванням сум, виплачених у цей період, оскільки вони заявлені в межах строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, якщо визнає, що останнім порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 41, 99, 100, 160, 195, 196, 199, 201, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 -змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на відсутність заяви у вигляді клопотання про поновлення строку звернення до суду, як на підставу залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 21 вересня 2010 року, з урахуванням сум, виплачених у ці періоди, залишивши позовні вимоги в цій частині без розгляду з мотивів викладених в цій ухвалі.
Крім того, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 -скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.09.2010 по день прийняття оскаржуваної постанови, з урахуванням сум, виплачених у цей період та направити справу для продовження розгляду справи в цій частині позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України в частині зміни мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: