Справа: № 2-а-3037/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кашперська Т.Ц.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київській області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України у м. Буча Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2011 позов задоволено: визнано протиправними дії УПФ України у м. Буча Київській області щодо нарахування і виплати пенсії ОСОБА_2; зобов'язано УПФ України у м. Буча Київській області нараховувати, перерахувати і виплачувати ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, а також підвищення до пенсії у розмірі мінімальної зарплати відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 24.09.2010 з урахуванням вже проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та є особою, віднесеною до 4 категорії.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, а статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та статтею 1 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Зміст зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»свідчить про відсутність у період з 24.09.2010 по день ухвалення оскаржуваної постанови будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з метою реалізації ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія яких в свою чергу у зазначений період не зупинялась.
При цьому, розрахунок вищевказаного підвищення до пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 39 Закону № 796, а згідно постанови КМ України від 20.09.2005 № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та постанови КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі 5,20 грн.
Розрахунок додаткової пенсії здійснено не згідно ст. 51 Закону № 796, а на підставі постанови КМ України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою установлено, що розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. (постановою КМ України Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян), а також на підставі постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 4, - 5 %.
В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на вищезазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії порівняно з правами, встановленими статтями 39, 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.
Отже, у період з 24.09.2010 по день ухвалення оскаржуваної постанови позивач мала право на отримання підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київській області -залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: