Справа: № 2а-620/10 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів Хрімлі О.Г.,
Коротких А.Ю.,
Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -
ОСОБА_4 звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року позов задоволений частково.
Визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 19 квітня 2010 року по 19 жовтня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.
Крім того, постанову допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач має статус дитини війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач здійснює такі виплати у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами постанови Уряду.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії у належному розмірі позивач повинен був дізнатись в момент його отримання. Підстав для поновлення строку звернення з адміністративним позовом не вбачається.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно застосовано до даних правовідносин шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Зважаючи на дату подачі адміністративного позову до суду першої інстанції -19 жовтня 2010 року, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в межах шестимісячного строку (за період з 19 квітня по 19 жовтня 2010 року).
Посилання позивача в своїй апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому (в майбутньому) здійснювати виплату підвищення до пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, у відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади. Тобто, судовому захисту підлягає порушене право позивача.
Натомість, в межах справи були досліджені лише ті письмові докази, які містять інформацію про порушення відповідачем прав позивача на отримання соціальних виплат у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»лише за період до звернення позивача з позовом.
Думка позивача про те, що його право на отримання таких виплат у встановленому розмірі буде порушуватися у майбутньому - ґрунтується на припущеннях, що є порушенням ст.ст. 69, 159 КАС України.
Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Абзац сьомий резолютивної частини постанови Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року -змінити, виклавши його наступним чином:
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».
В іншій частині постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
В.В. Файдюк