Справа: № 2-а-370/11 Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк С. М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Борисполі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у м. Борисполі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2011 року, -
01.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2011 року позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячну державну соціальну доплату починаючи з 31.07.2010 року по 17.02.2011 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно стягнути державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 31.07.2010 року по 17.02.2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Тобто, в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року №107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текс статті викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнано неконституційними.
Рішення Конституційного суду є обов'язковими до виконання на всій території України.
В п. 6 Рішення Конституційного суду України 22.05.2008 року за № 10-рп зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, розгляду справи по суті заявлених вимог та в подальшому норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає виплату дітям війни щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була чинною.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.8, 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Борисполі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Борисполі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни -залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2011 року.