Справа: № 2а/2570/951/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до командира військової частини А 1479 про визнання неправомірною бездіяльність та зобов»язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини А 1479 про визнання неправомірною бездіяльність в частині ненадання до Чернігівського обласного військового комісаріату соціальної картки для долучення до особової справи та зобов'язання надати соціальну картку ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату для приєднання до особової справи.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 03 листопада 2009 року наказом начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України № 679 був звільнений з військової служби в запас за п. «б»ч. 6 (за станом здоров'я) ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»та направлений на військовий облік до Чернігівського ОМВК.
29 грудня 2010 року позивач звернувся до командира військової частини А 1479 ОСОБА_4 з заявою про направлення до Чернігівського обласного військового комісаріату соціальної картки військовослужбовця для доручення до його особової справи, проте командир військової частини А 1479 ОСОБА_4 соціальну картку військовослужбовця до Чернігівського обласного військового комісаріату не надав.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни. Тобто вказаним Законом встановлений порядок прийняття на військову службу, її проходження, звільнення з військової служби, зарахування в запас, тощо.
Оскільки позивач не навів жодного чинного нормативно-правового акту України, згідно якого передбачено ведення соціальних карток військовослужбовців, а також направлення їх до військових комісаріатів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність в частині ненадання до Чернігівського обласного військового комісаріату соціальної картки для долучення до особової справи та зобов'язання надати соціальну картку ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату для приєднання до особової справи.
За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: