Ухвала від 20.10.2011 по справі 2а/2570/1505/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1505/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко А.Є.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

УХВАЛА

Іменем України

"20" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наша булочка»до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша булочка»(далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про скасування податкового повідомлення -рішення від 17.03.2011 року №0001062320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Чернігові була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша булочка» з питання правильності нарахування податків, зборів та обов'язкових платежів при проведені господарських взаємовідносин з ПП «Буцефал»за період з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №160/23/33469082 від 09.03.2011 року, згідно з яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1 п. 7, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4000, 0 грн. за травень 2008 року.

На підставі вказаного акта відповідачем були прийнято податкове повідомлення -рішення від 17.03.2011 року №0001062320, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4000, 0 грн. за основним платежем та 1000, 0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, разом 5000, 0 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем неправомірно, без достатніх для того підстав.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Наша булочка»придбало транспортні послуги у ПП «Буцефал», згідно податкової накладної від 30.05.2008 року №94, на загальну суму 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ 4000,0 грн., яка занесена до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008 року. Оплата розрахунків за послуги підтверджується платіжним дорученням №423 від 16.05.2008 року з розрахункового рахунку ЧФ ВАТ «ВіЕйБіБанк»№26007300117330, на загальну суму 24000,0 грн.

Використання вказаних послуг в подальшій господарській діяльності Товариства підтверджується актом приймання виконаних робіт за травень 2008 року.

Стосовно правомірності формування позивачем суми податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»та до п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Відповідно до пп. 7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №165 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна від 30.05.2008 р. №94, на підставі якої TOB «Наша булочка»було виключено ПДВ в сумі 4000 грн. до реєстру отриманих податкових накладних, була перевірена під час перевірки Державною податковою інспекцією в м. Чернігові і її достовірність в акті перевірки нічим не спростовується, так само як нічим в акті перевірки не доведено її невідповідність вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що 28.04.2011 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, про що складено акт перевірки № 277/23/334469082, в якому зазначено, що перевіркою не встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань за перевіряємий період.

Спростовуючи доводи апелянта про порушення позивачем податкового законодавства, посилаючись на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова № 1-172/2010 від 06.08.2010 року колегія суддів зазначає наступне.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року у справі № 1-172/2010, який набрав законної сили, директора ПП (Буцефал), - ОСОБА_1., було засуджено за ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, а саме за умисні дії, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, зокрема рахунків -фактур, видаткових накладних, податкових накладних в період з 01.07.2009 року по 18.11.2009 року.

Колегія суддів звертає увагу, що період, за протиправну діяльність у якому було засуджено директора ПП «Буцефал» ОСОБА_1., охоплює час з 01.07.2009 року по 18.11.2009 року, в той час коли господарська операція ПП «Буцефал»з TOB «Наша булочка»відбулась за рік до цього - 30.05.2008 року.

Таким чином, під час перевірки TOB «Наша булочка»факти, встановлені судом у вироку (які мали місце з 01.07.2009 р. по 18.11.2009р.), поширено в часі на минулий період - травень 2008 року, який не був предметом досудового слідства та судового розгляду.

Апелянт не наводить жодних достовірних доказів, що Товариство, укладаючи угоду з ПП «Буцефал»в травні 2008 року, діяло з наміром здійснити безтоварну фіктивну операцію.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши відповідні суми за отримані транспортні послуги на платіжного доручення №94 та акту виконаних робіт, отримав податкові накладні, висновок суду першої інстанцій про правомірність формування податкового кредиту Товариством правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а твердження відповідача про відсутність зв'язку між наданими послугами та господарською діяльністю позивача не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та прийняття їх в межах повноважень, що передбачені законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що податкове - повідомлення рішення від 17.03.2011 року №0001062320 прийнято без достатніх для того підстав та з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст.254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
18861684
Наступний документ
18861686
Інформація про рішення:
№ рішення: 18861685
№ справи: 2а/2570/1505/2011
Дата рішення: 20.10.2011
Дата публікації: 07.11.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: