Справа: № 2-а-2010/11 Головуючий у 1-й інстанції: Майбоженко А.М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я.М., Стапанюк А.Г.
розглянувши в письмовому проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2011 року, -
25.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2011 року позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність відповідача та стягнуто на користь позивача щомісячну державну соціальну доплату починаючи з 25.09.2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права .
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно стягнути державну соціальну допомогу як дитині війни починаючи з 25.09.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року №107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текс статті викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнано неконституційними.
Рішення Конституційного суду є обов'язковими до виконання на всій території України.
В п. 6 Рішення Конституційного суду України 22.05.2008 року за № 10-рп зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, розгляду справи по суті заявлених вимог та в подальшому норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає виплату дітям війни щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була чинною.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Проте, судом першої інстанції вказано про перерахунок підвищення до пенсії з 25.09.2010 року, не зазначаючи кінцевого періоду здійснення такого перерахунку.
На думку колегії суддів, вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, повинен обмежитись моментом винесення рішення судом першої інстанції.
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок та виплата пенсії.
Керуючись ст.ст. 8, 195, 183-3, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни -задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2011 року -змінити.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 25.09.2010 року по 28.04.2011 року з врахуванням раніше здійснених виплат.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 20.10.2011 року.