Справа: № 2а-421/11 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов О.І
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"24" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Данилової М.В. та Ключковича В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У порядку скороченого провадження постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 11.08.2010 року. З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим 4 категорії від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату.
Частиною 3 ст. 51 цього Закону визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідачем неправомірно застосовувались положення підзаконних актів - постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та від 25.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України № 796-ХІІ, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя М.В. Данилова
Суддя В.Ю. Ключкович