Справа: № 2-а-824/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сенін В.Ю.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.01.2011 ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 - 695,00 грн., з 01.04.2010 - 706,00 грн., з 01.07.2010 - 709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Зважаючи на ту обставину, що позов було подано 27.01.2011, жодних уточнень, доповнень або змін до нього не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 27.07.2010, оскільки у відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, тобто в шестимісячний термін.
Отже, позивач має право на перерахунок з 27.07.2010 по 31.12.2010, оскільки з даним позовом вона звернулась 27.01.2011.
За таких обставин, позовні вимоги за період з 01.01.2006 по 26.07.2010 слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99-100 КАС України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2011 скасувати та постановити нову, якою в частині позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 по 26.07.2010 - залишити без розгляду.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в частині невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 27.07.2010 по 31.12.2010.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна