Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
01 вересня 2011 року справа №2а/0570/8801/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Яманко В.Г.
суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.
при секретарі судового засідання Гудковій К. І.
за участю представників від:
позивача ОСОБА_2 за дов. № 03-01/1497 від 18 липня 2011 року,
відповідача ОСОБА_3 за дов. № 04/45 від 3 червня 2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 20 липня 2011 року
у справі № 2а/0570/8801/2011 (суддя Маслоід О. С.)
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
до Комунального комерційного підприємства
Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 30 травня 2011 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 2-4) до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій в сумі 505894 грн. 86 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1973 грн. 01 коп. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача в 2010 році не працювала визначена законодавством кількість інвалідів, завдяки чому були накладені адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року (арк. спр. 177-179) у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що відповідачем вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а вакантні посади для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 181-183) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач обґрунтував скаргу тим, що відповідачем не доведено у повному обсязі вжиття всіх належних від нього заходів для виконання 4 % нормативу, що обумовлює притягнення його до відповідальності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відповідач - Комунальне комерційного підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за № 03328250 (свідоцтво про державну реєстрацію та довідка статистики - арк. спр. 13-14).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були затверджені Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок подання звітів); Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок сплати санкцій та пені).
Згідно пункту 2 Порядку подання звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. За цим же пунктом інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
17 лютого 2011 року відповідачем був поданий позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (арк. спр. 7), за яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 3492 особи, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 122, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону № 875 - 140. Сума адміністративно-господарських санкцій зазначена в звіті 505890 грн.
До справи відповідачем надані:
- докази листування з Донецьким міським центром зайнятості з січня по грудень 2010 року (щомісячно) з приводу інформування центру зайнятості про наявність створених на підприємстві вакантних робочих місць - кондукторів пасажирського транспорту, які можуть зайняти інваліди, (арк. спр. 24-35);
- звіти до Донецького міського центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 63-114) станом на 28 січня 2010 року, на 28 лютого 2010 року, на 28 березня 2010 року, на 28 квітня 2010 року, на 28 травня 2010 року, на 28 червня 2010 року, на 28 липня 2010 року, на 28 серпня 2010 року, на 28 вересня 2010 року, на 28 жовтня 2010 року, на 28 листопада 2010 року, на 28 грудня 2010 року. Отримання щомісячно на протязі 2010 року інформації про створенні відповідачем вакантні місця для інвалідів та звітів підтверджено листами Донецького міського центру зайнятості від 4 липня 2011 року № 02-09/1963 від 21 червня 2011 року № 02-09/1843 (арк. спр. 142);
- докази листування з Управлінням праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради з січня по грудень 2010 року (щомісячно) з приводу інформування управління про наявність створених на підприємстві вакантних робочих місць - кондукторів пасажирського транспорту, які можуть зайняти інваліди, (арк. спр. 36-47); отримання щомісячно на протязі 2010 року інформації про створенні відповідачем вакантні місця для інвалідів підтверджено листом Управлінням праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради № 01/1-22-0820 від 21 червня 2011 року (арк. спр. 148);
- докази листування з Фондом соціального захисту інвалідів м. Донецька січня по грудень 2010 року (щомісячно) з приводу інформування фонду про наявність створених на підприємстві вакантних робочих місць - кондукторів пасажирського транспорту, які можуть зайняти інваліди, (арк. спр. 48-59); отримання щомісячно на протязі 2010 року інформації про створенні відповідачем вакантні місця для інвалідів підтверджено листом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 06-11/1401 від 4 липня 2011 року (арк. спр. 146).
Також, до справи відповідачем наданий лист Донецького міського центру зайнятості № 02-06/1683 від 1 червня 2011 року (арк. спр. 116), з якого вбачається що протягом 2010 року представник відповідача постійно брав участь в проведенні усіх «Ярмарок вакансій для інвалідів» та інших заходах подібного характеру, які відбувались у Донецькому міському центрі зайнятості.
Відповідачем надані в якості доказів прийняття заходів щодо створення робочих місць для інвалідів наказ про створення комісії щодо визначення вакантних робочих місць для інвалідів № 874 від 5 грудня 2002 року, протоколи засідання вказаної комісії (арк. спр. 118-123).
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати санкцій та пені роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
За розрахунком Фонду соціального захисту інвалідів (арк. спр. 10) адміністративно-господарські санкції за наявність у відповідача 18 незайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів склали суму 505894 грн. 86 коп. з нарахуванням пені за несплату санкцій в розмірі 1973 грн. 01 коп. (арк. спр. 11).
Колегія суддів, з приводу наведених позивачем підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто при вирішенні питання щодо застосування санкцій Фонд соціального захисту інвалідів повинен з'ясувати питання щодо фактичного створення місця для інвалідів та врахувати подання суб'єктами господарювання інформації про створені вільні робочі місця для інвалідів до центрів зайнятості.
За пунктом 2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за N 552/13819, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Пеня нараховується згідно частини 2 статті 20 Закону № 875 за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, але у випадку розрахунку санкцій саме Фондом соціального захисту інвалідів, вони повинні бути пред'явлені в досудовому порядку суб'єкту господарювання до сплати з встановленням термінів. При цьому, згідно пункту 3.4 наведеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Згідно з пунктом 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, яке сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Для застосування адміністративно-господарських санкцій суб'єкт владних повноважень повинен встановити склад порушення, встановити ступінь вини суб'єкта господарювання та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та виною. Реалізація цих положень позивачем можлива під час проведення перевірки відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року. В даній справі відсутній акт перевірки та відсутні докази врахування позивачем фактів створення відповідачем робочих місць для інвалідів, звітування до центру зайнятості, прийняття участі у ярмарках вакансій та відсутності осіб-інвалідів, які б виявили бажання працювати у відповідача.
Як вбачається з визначення адміністративно-господарської санкції, то вона є альтернативою зобов'язанню суб'єкта господарювання створити місце для інваліда, тому при фактичному створенні місця для інваліда, підстави для застосування заходів відповідальності відсутні. За частиною 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тому у разі відсутності фактів звернення інвалідів та необґрунтованої відмови підприємством в їх працевлаштуванні така складова відповідальності, як вина суб'єкта господарювання відсутня. Факт відсутності в 2010 році випадків відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів на вакантні посади для інвалідів направлених центром зайнятості підтверджено листами Донецького міського центру зайнятості № 10-11/848 від 17 травня 2011 року та від 1 червня 2011 року № 02-09/1680 (арк. спр. 115, 117).
З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/8801/2011 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/8801/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 2 вересня 2011 року.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді: Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва