Головуючий у 1 інстанції - Чехов Є.М.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
23 серпня 2011 року справа №2а-326/11/1213 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області на постанову Міловського районного суду Луганської області від 08 липня 2011 року у справі № 2а-326/11/1217 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області про сплату грошової допомоги, -
У червні 2011 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Постановою Міловського районного суду Луганської області від 08 липня 2011 року у справі позов було задоволено, а саме: визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області щодо не нарахування та виплати позивачу, як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області нарахувати та виплатити на її користь щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка набрала чинності 31.07.2002р.) у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком як інваліду війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум за вказаний період.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.
Дослідивши наявні в справі докази, судом встановлено на підставі посвідчення відповідного зразка, і сторонами це не оспорюється, що позивач дійсно року має статус учасника бойових дій і перебуває на обліку в УПСЗН Міловської РДА.
Відповідно до ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р.), встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня: учасник бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 17-1 цього закону обов'язок здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня покладено на органи праці та соціального захисту населення, а тому УПСЗН Міловської райдержадміністрації є належним відповідачем у справі.
В 2010 році зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносились, обмежень для застосування цієї статті законодавчо не встановлено, а тому в 2011 році підлягає виплаті грошова допомога в розмірах, передбачених Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції в редакції від 04.07.2002. яка набрала чинності 31.07.2002р.).
Із досліджених доказів судом встановлено, що згідно довідки УПСЗН і письмових заперечень позивач отримав грошову допомогу до 5 травня: в травні 2011 року у розмірі 460 гривень.
Враховуючи, що на момент проведення виплати - в травні 2011 року обмежень щодо застосування ст.12 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було, грошова допомога позивачу підлягає виплаті в розмірі, встановленому цим Законом, а саме в розмірі 5-і мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком станом на 1 травня 2011 року - 764 гривень.
При тому що у травні 2011 році виплата була проведена позивачу в менших розмірі, ніж встановлено законом, суд вбачає що право позивача в частині проведення цих виплат було порушене, а тому позовні вимоги за 2011 рік підлягають задоволенню, у зв'язку з чим слід стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу в розмірі 5-і мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше сплачених сум.
При визначенні розміру допомоги до 5 травня суд вважає за можливе за аналогією закону застосування розміру мінімальної пенсії за віком, установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за нормою якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тому що іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а відсутність такого правового акту не є підставою для відмови в реалізації позивачем законного права на отримання щорічної одноразової грошової допомоги підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, які встановлюють відмінні від законів розміри грошової виплати, не приймає до уваги доводи відповідача про законність проведення виплат у 2010 році в межах бюджетних призначень на підставі Постанови КМ України та від 18.03.2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», тому що ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р.) є чинною, а тому підлягає застосуванню Закон.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Міловського районного суду Луганської області від 08 липня 2011 року у справі № 2а-326/11/1217 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації в Луганської області «про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої разової щорічної допомоги» - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко