Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Т. Г. Арабей
26 серпня 2011 року справа №2а-143/11/0535 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Арабей Т. Г.
суддів Губської Л.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу та постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 травня 2011 року справі № 2а-143/11/0535 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахунку щомісячної допомоги по догляду за дитиною,-
Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2011 року справі № 2а-143/11/0535 позовні вимоги за період з 01 серпня 2009 року по 09 червня 2010 року залишено без розгляду. Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2011 року справі № 2а-143/11/0535 у задоволенні позовних вимог за період з 09.06.2010 року по 18.05.2011 року відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, позивачем була подана апеляційна скарга, в яких вона посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, письмово просили розглянути справу за їх відсутністю, тому колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області у зв'язку з народженням дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради №4638 від 13.10.2010 року ОСОБА_2 з 14.05.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 як працюючий особі призначена і сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 130 грн. щомісячно. В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років виходячи при розрахунку із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Згідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідно до п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до приписів ч.3 ст.45 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік» було встановлено, що порядок проведення розрахунку такої допомоги, а також її розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, якщо виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону «Про державний бюджет України».
Враховуючи викладене, Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09 червня 2010 року по 18 травня 2011 року, оскільки нараховані та сплачені позивачу суми розраховані відповідно до наданих нею документів в максимальних розмірах.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №2453 від 07 липня 2010 року, який набрав чинності з 30 липня 2010 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом за період з 01.08.2009 р. по 09.06.2010 р. роки, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому судом першої інстанції правомірно позовні вимоги за цей період залишені без розгляду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу та постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2011 року справі № 2а-143/11/0535 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахунку щомісячної допомоги по догляду за дитиною - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Т.Г.Арабей
Судді: Л.В.Губська
С.П.Дяченко