Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
31 серпня 2011 року справа №2а/0570/10737/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Топаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10737/2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Топаз» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в м.Донецьку про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ПАТ «Топаз» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Обгрунтував позов тим, що відповідачем 17.06.2011 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВН № 27142644 на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька № Ю-91 від 05.05.2011 року. Дії відповідача та постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправними, оскільки виконавче провадження відкрито за вимогою про сплату боргу УПФУ у Куйбишевському районі м. Донецька, яка не є виконавчим документом та не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року в задоволенні позову ПАТ «Топаз» до ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовлено в повному обсязі.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що виконавчим листом відповідно до ст..25 ЗУ «Про виконавче провадження» є вимога про сплату недоїмки, а не боргу, як вказано у вимозі УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. Також вимога не містить дату прийняття і номер рішення, відповідно до якого її видано, що є порушенням ст..18 ЗУ «Про виконавче провадження». Також суд не з»ясував обставину, що кошти позивача є державними коштами, що відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» є підставою для повернення виконавчого листа стягувачу.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Топаз», зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.07.1996 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №715351, включено до ЄДРПОУ за № 14310371, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Донецькій області серії АА №465547.
05.05.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька було прийнято вимогу №Ю-91 до ВАТ «Топаз» про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 1679372,57 грн.
На підставі зазначеної вимоги про сплату боргу відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова від 17.06.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВН №27142644.
Частиною 4 ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сфері праці та соціальної політики, надсилає платним єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, латник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу у судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 зазначеного Закону вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
На підставі викладеного, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що Відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку було правомірно прийнято до виконання вимогу про сплату боргу № Ю-91 від 05.05.2011 року та відкрито виконавче провадження.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року N 185-У корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
Визначення корпоративних прав міститься у ряді актів законодавства. Зокрема зміст корпоративних прав та корпоративних відносин визначає ст. 167 Господарського кодексу України, частина 1 якої визначає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У пункті 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VІ встановлено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно ст. 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;
Отже, суд першої інстанції правильно визначився, що відкриття виконавчого провадження за вимогою територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки не є зверненням стягнення на корпоративні права, і не суперечить приписам Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Преамбулою Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Тобто вказаний Закон не регулює спірні відносини, що виникли між сторонами за позовом позивача про визнання дій ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції в м. Донецьку про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Топаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10737/2011 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10737/2011 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий суддя І.Д.Компанієць
Судді С.В.Жаботинська
О.А.Нікулін