Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Білак С.В.
26 серпня 2011 року справа №2а-3774/11/0525
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Білак С. В.
суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Кіровського районного суду Донецької області від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-3774/11/0525 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління пенсійного фонду України в Донецької області про перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни згідно із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року та до вічно.
Постановою суду першої інстанції від 26 травня 2011 р. поновлено строк звернення до суду, позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано відповідача нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року та безстроково, але не більш ніж на термін дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у урахуванням фактично отриманих сум.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, законодавством не прийнято жодного нормативно - правового акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2010 році у відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає відповідач, оскільки відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з 09 липня 2007 року по 03 жовтня 2010 року, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2011 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, про що свідчить штамп суду. Позовні вимоги стосуються періоду з 09 липня 2007 року.
Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення йому строку для звернення до суду в якому він посилається на пенсійний вік та нестабільність законодавства щодо виплати надбавок дітям війни.
Колегія суддів вважає, що наведені позивачем підстави для поновлення строку не є поважними, так як позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії.
Більш того, подана позивачем до відповідача заява не може трактуватись як заява про перерахунок пенсії. Обчислення розміру пенсії в спірних правовідносинах за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не пов'язується з подачею відповідної заяви пенсіонера, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, тому вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 03 жовтня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції в цій частині має бути скасована.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 100, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду Донецької області від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-3774/11/0525 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління пенсійного фонду України в Донецької області про перерахунок пенсії скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 03 жовтня 2010 року та залишити ці позовні вимоги без розгляду.
Постанову Кіровського районного суду Донецької області від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-3774/11/0525 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління пенсійного фонду України в Донецької області, а саме, зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 04 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 26 травня 2010 року, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у урахуванням фактично отриманих сум - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок