Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
26 серпня 2011 року справа №2а-577/11/1209
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Арабей Т. Г.
суддів Губської Л.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 17 травня 2011 року по справі №2а-2а-577/11/1209 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про бездіяльність та стягнення недосплаченої соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії з 01 січня 2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично здійснених виплат на період дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 17 травня 2011 року позовні вимоги позивача задоволені частково, в наслідок чого визнано неправомірною бездільність та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум за цей період.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, свої доводи аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що згідно із ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету ПФУ.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
Разом з тим, відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку пенсії та іншої соціальної виплати за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач до суду з позовом звернувся 28.04.2011 року та просив задовольнити вимоги з 01.01.2010, посилаючись на ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої, нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно поновив цей строк, оскільки позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинний був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Під час апеляційного провадження з'ясовано, що Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,8 грн. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012 року. З огляду на викладене, зазначене позбавляє можливості залишення без змін постанови суду першої інстанції щодо не визначення кінцевої дати виплати встановленої судом доплати, і призводить до необхідності зміни постанови суду першої інстанції. Вказана зміна обумовлена передчасним вирішенням судом першої інстанції спору на майбутнє, без наявності об'єкту судового захисту в момент прийняття судового рішення.
Відтак колегія суддів приходить до висновку, що застосуванню підлягає строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вимоги позивача підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку до часу звернення з позовною заявою до суду, тобто датою з якої необхідно здійснювати виплати підвищення до пенсії слід зазначити 28.10.2010 р., як дата з якої необхідно обраховувати шестимісячний строк звернення до суду, а граничною датою задоволення позовних вимог позивача необхідно зазначити 23.07.2011р. як дату набрання чинності Постанови КМУ № 745.
За період з 01.01.2010 року по 27.10.2010 року позовні вимоги необхідно залишити без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, а в решті вимог позивачу необхідно відмовити, оскільки судом першої інстанції не було прийнято рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі, однак, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 17 травня 2011 року по справі №2а-2а-577/11/1209 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 28.10.2010 року по 23.07.2011 року з урахуванням здійснених виплат.
Позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 27.10.2010 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів Т.Г.Арабей
Л.В.Губська
С.П.Дяченко