Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
25 серпня 2011 року справа №2а-2999/11/0519
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ястребової Л.В.
суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2999/11/0519 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність управління щодо нездійснення належних виплат підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року, -
30.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання права на соціальну допомогу, визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання нарахувати та сплатити не отриману з його ви7ни соціальну допомогу за період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по довічно.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 травня 2011 року зазначений позов задоволено. Поновлено позивачу строк звернення до суду, визнано неправомірною бездіяльність та зобов'язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач, перебуває на обліку у відповідача і має статус "Дитина війни".
Згідно статті 6 Закону № 2195-IV в редакції, яка діяла з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та діє з 22 травня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повно важення щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195-ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Зі статті 6 Закону № 2195-ІV випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене правильними є висновки суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону № 2195-ІV.
Проте місцевий суд припустився помилки, не врахувавши наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зазначена редакція ч. 2 ст. 99 КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, повинен обчислюватись саме з цієї дати, за умови, якщо станом на 30.07.2010 року не сплив строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало дані відносини до набрання чинності вказаними змінами.
Разом з тим, оскільки станом на 30.07.2010 року справи, пов'язані із соціальними виплатами, розглядались в порядку цивільного судочинства і лише рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40\2010 було визнано, що вони повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду для цієї категорії справ повинен обчислюватись саме з 9 вересня 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача стосуються стягнення недоплаченої надбавки, як дитині війни за період, починаючи з 01.01.2006 року. Оскільки до рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року справи щодо стягнення підвищення до пенсії як дитині війни розглядались в порядку цивільного судочинства, то на них розповсюджувався передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.
Позивач звернулась із позовною заявою 30.03.2011 року, а тому трирічний строк сплив щодо вимог позивача, починаючи з 09 липня 2007 року по 29 вересня 2010 року ( включно) ще до 9 вересня 2010 року, тобто до переходу цих справ під юрисдикцію адміністративних судів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо частини своїх вимог. Тому вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 29 вересня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції в цій частині позовних вимог - скасуванню. За період з 30.09.2010 року судове рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 100, 155, 197, 198, 199, 203, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2999/11/0519 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність управління щодо нездійснення належних виплат підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року- скасувати в частині вирішення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 29 вересня 2010 року., та в цій частині позов - залишити без розгляду.
В решті постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2999/11/0519 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В.Ястребова
Судді: Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак