Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
31 серпня 2011 року справа №2а-3238/11/0513
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гаврищук Т.Г.
суддів Білак С. В. , Сухарька М.Г.
за відсутності представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області
на постанову Дружківського міського суду Донецької області
від 31.05.2011 року
у справі № 2а-3238/11/0513
за адміністративним позовом ОСОБА_3
до відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області
про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-
Позивач звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області про захист порушених прав та інтересів, зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити доплату до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 31.05.2011 року у справі (суддя Рогова Т.Д.) позовна заява задоволена у повному обсязі.
Відповідач зобов'язаний нарахувати та сплатити доплату до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком визначених статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, при цьому цей розмір застосовується для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Позивач має статус дитини війни, у зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, як вважає відповідач, він правомірно у встановленому чинним законодавством розмірі здійснював позивачу доплату до пенсії як дитині війни.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері пенсійних взаємовідносин.
У справі, що розглядалась, оскаржувались дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та сплаті доплати до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
У 2008 році Законом України від 28 грудня 2007 року № 107 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ) статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам же війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія судів зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням Конституційних принципів захисту прав, свобод та інтересів громадян у сфері соціального забезпечення та положень зазначених норм Законів, які регулюють спірні взаємовідносини, колегія суддів вважає, що у спорі, що розглядався, слід застосовувати вищезазначені норми спеціальних Законів.
Разом з тим, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної соціальної допомоги як дитині війни. Звернення позивача до відповідача із заявою щодо сплати зазначеного виду допомоги за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Крім того, сплата соціальної допомоги як дитині війни не пов'язується з подачею відповідної заяви, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
В матеріалах справи відсутні докази щодо пропуску строку звернення до суду за поважними причинами.
Норми статті 268 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, на погляд колегії, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки виплата щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, не пов'язана з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Крім того, слід зазначити, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватись також положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.16 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з 05.10.2010 року по 23.07.2011 року, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін, в іншій частині позов слід залишити без розгляду, як поданий після закінчення строків, установлених законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 2, ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 31.05.2011 року у справі № 2а-3238/11/0513 - задовольнити частково.
Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 31.05.2011 року у справі № 2а-3238/11/0513 за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни - скасувати.
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області нарахувати та сплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни з 05.10.2010 року по 23.07.2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2010 року по 04.10.2010 року - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок