Постанова від 19.08.2011 по справі 2а-6/11/0552

Головуючий у 1 інстанції - < Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року < > справа № 2а-6/11/0552

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Асєєвій Я.В., за участю позивача ОСОБА_2 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Центрально-Міському районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 березня 2011 року у справі № 2а-6/11/0552 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про перерахунок розміру пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Центрально-Міському районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 березня 2011 року у справі № 2а-6/11/0552 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області щодо відмови позивачу в перерахунку державної пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити позивачу перерахунок державної і додаткової пенсії у відповідності до вимог статей 50, 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2008 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді відповідач не скористався.

В судовому засіданні позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Вважав рішення суду законним і обґрунтованим.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_2 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, що підтверджується копією посвідченняНОМЕР_1.

Згідно довідки МСЕК Серії 2-18 АА №232814 позивач є інвалідом ІII групи, захворювання пов'язано з ліквідацією аварії на ЧАЄС .

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі - 6 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з встановлених судом першої інстанції обставин позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 16.12.2009 року.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже за приписами зазначеного Закону, відповідач повинен був зробити позивачу перерахунок пенсії з 01 січня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії .

Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно було зазначене в резолютивній частині постанови строк з якого зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, а саме з 01.01.2008 року.

Частиною 2 статі 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На думку колегії суддів, початкова дата з якого слід перерахувати пенсію позивачу приходиться на 01 січня 2010 року, яку просив застосувати позивач та яку і слід зазначити в резолютивній частині рішення.

На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 196, п.2 ч. ст. 198, 201, ч.2 205, 207, 211,212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Центрально-Міському районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 березня 2011 року у справі № 2а-6/11/0552 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про перерахунок розміру пенсії - задовольнити частково.

Постанову Центрально-Міському районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 березня 2011 року у справі № 2а-6/11/0552 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про перерахунок розміру пенсії - змінити

У абзаці третьому слова і цифри «з 01 січня 2008 року» замінити на слова і цифри «з 01 січня 2010 року».

В решті постанову суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 25.08.2011 року.

Головуючий: А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко

Попередній документ
18855081
Наступний документ
18855083
Інформація про рішення:
№ рішення: 18855082
№ справи: 2а-6/11/0552
Дата рішення: 19.08.2011
Дата публікації: 07.11.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: