Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
17 жовтня 2011 р. № 2-а- 11479/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі -Солуяновій Н.В.,
за участю: позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.10.2011р., просила скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011р. № 0002611702.
В обґрунтування заявленого позову зазначила, що згідно договору купівлі-продажу, оформленого біржовим договором (угодою) позивачка продала автомобіль Porche 944, 1983 року випуску за 100,00 грн., проте податковим органом взято до уваги, що згідно довідки про ринкову вартість автомобіля вона складає 58900,00 грн. Таким чином відповідач вважав, що позивачем занижено доход, який підлягає оподаткуванню та який, на його думку, мав сплачуватись в даному випадку з урахуванням експертної оцінки автомобіля. В зв'язку з наведеним відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві та з урахуванням поданих уточнень.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. В подальшому надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що позивач - фізична особа ОСОБА_1 продала транспортний засіб - автомобіль Porche 944.
Згідно договору купівлі - продажу зазначеного автомобіля, оформленого біржовим договором (угодою) купівлі - продажу транспортного засобу на товарній біржі «Слобожанщина» в м. Харкові, автомобіль продано за 100,00 грн., з яких сплачено податок з доходів фізичних осіб.
Дані обставини сторонами у справі не заперечуються.
Згідно Довідки про ринкову вартість автомобіля від 21.06.2011р. № 112, наданої Універсальною біржею “Україна”, ринкова вартість автомобіля марки Porche 944 складає 58900,00 грн.
Доходячи висновку про необхідність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, відповідач виходив з того, що оціночна вартість зазначеного вище автомобіля складає 58900,00 грн., що є об'єктом оподаткування та з якої товарною біржею податок не утримувався. Таким чином, на думку відповідача, за базу для визначення об'єкта оподаткування приймається позитивне значення різниці між ціною експертної оцінки автомобіля та сумою, вказаною у біржовій угоді, тобто 58900,00 грн. - 100,00 грн., що складає 58800,00 грн., отже податок в даному випадку має складати 8820,00 грн.
Проте суд з такою позицією не погоджується та виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;
б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав;
в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;
г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;
д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;
е) доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;
є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;
ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;
з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;
и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;
і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;
ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).
Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.
Таким чином суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що об'єктом оподаткування при продажу легкового автомобіля є ціна, що визначена експертом, тобто при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб при здійснені позивачем продажу автомобіля він повинен нарахувати податок не з суми одержаних ним у власність коштів, а з суми експертної оцінки автомобіля з наступних підстав.
При цьому суд не бере до уваги посилання податкового органу на те, що при продажу автомобіля, коли одночасно мається дві оцінки (зазначена в біржовій угоді та експертна оцінка) для визначення об'єкту оподаткування приймається звичайна ціна такого автомобіля визначена експертом, оскільки такі посилання не стосуються отримання доходу позивачем в розумінні Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Норми, яка б передбачала нарахування податку продавцю на різницю між сумою продажу, та експертною оцінкою вартості товару, при не отриманні коштів чи доходу в іншому вигляді таким продавцем, закон не містить.
Суд зазначає, що згідно матеріалів справи доход отриманий позивачем від угоди купівлі-продажу автомобіля складає 100,00 грн.
Будь які докази отримання позивачем іншої суми доходу від зазначеної угоди суду не надані.
Згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте в даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано належних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення, судом при розгляді справи таких доказів не встановлено.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір стягнути з державного бюджету на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011р. № 0002611702.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2011 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова