Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
12 жовтня 2011 р. № 2-а- 5232/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю прокурора Асрян А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, Державне підприємство "Гутянське лісове господарство" про визнання незаконним та скасування рішення-,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1», рішення VI сесії скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області № 114- VI від 15.04.2011 року «Про розгляд протесту Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури на рішення від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1».
В обґрунтування позову зазначив, що Харківським міжрайонним природоохоронним прокурором Краснокутського району Харківської області була проведена перевірка, в ході якої встановлено, що рішенням XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 2 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства.
Прокурор зазначає, що на час прийняття рішення XV сесією XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року проект по встановленню меж с.Михайлівське, генеральний план забудови, землевпорядна документація щодо розподілу територій селища не розроблені; межі земельної ділянки, відносно якої прийнято вказане рішення, раніше встановлені не були.
У зв'язку з виявленими порушеннями закону Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, в порядку ст.21 Закону України «Про прокуратуру», 01.04.2011 року на рішення сесії Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року було винесено протест, який рішенням сесії зазначеної ради № 114- VI від 15.04.2011 року було відхилено.
Прокурор у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області - в судове засідання, не прибув. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У поданих на адресу суду письмових заперечення зазначив, що ця ділянка надана в межах селища Михайлівське, тобто в межах населеного пункту. Відповідно до довідки за виx. №72 від 24.06.2010 року відділу статистики в Краснокутському районі - селище Михайлівське входить до складу Качалівської сільської ради. Згідно довідки від 12.02.2004 року ДП «Гутянське лісове господарство» не заперечує проти надання земельної ділянки в розмірі 2,25 га ОСОБА_1 під будівництво та ведення особистого підсобного господарства.
Відповідач зазначив, що з 2004 року ОСОБА_1 у повній мірі сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою загальною площею 2,25 га. При цьому, ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 05.02.2004 року і по цей час.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що доводи позивача про визнання незаконними і скасування рішень, які були прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1
Третя особа, ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не надав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ДП «Гутянське лісове господарство».
Представник третьої особи ДП «Гутянське лісове господарство» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В письмових поясненнях вказав, що ДП «Гутянське лісове господарство» підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування поданих пояснень зазначено, що на час прийняття оскаржуваного рішення Харківською обласною радою не визначені (не встановлені) зовнішні межі селища Михайлівське, які відокремлюють даний населений пункт від земель іншого призначення, відсутній генеральний план забудови цього населеного пункту. Третя особа вказує, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.09.2011 р. рішення Краснокутського районного суду від 24.12.2009 р. про визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, було скасоване. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Керуючись вимогами ч.4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутністю представників відповідача та третіх осіб, за наявними в ній доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, третьої особи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1» було надано у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд і для ведення особистого селянського господарства 2,00 га в с. Михайлівське (а.с. 8).
Харківським міжрайонним природоохоронним прокурором 01.04.2011 року було внесено протест №04-29-350 вих. 4 на рішення Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року, в якому він просив його скасувати (а.с. 6).
Рішенням VI сесії VI скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 15.04.2011 року зазначений протест було відхилено, рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року - залишено без змін (а.с. 7).
Як вбачається із листа Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області №1-15/2015 від 10.06.2011р. за гр. ОСОБА_1 земельні ділянки на території Краснокутського району не зареєстровані (а.с. 36).
Згідно довідки Качалівської сільської ради від 09.06.2011р. за № 297, у гр.ОСОБА_1 затверджена технічна документація на земельну ділянку в АДРЕСА_1 і він має у приватній власності будинок за адресою: АДРЕСА_1. В довідці зазначено, що на даний час виготовляється технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель селища Михайлівське Качалівської сільської ради. Генеральний план забудови, містобудівна документація селища Михайлівське Качалівської сільської ради відсутня (а.с. 63).
Згідно наявних в матеріалах справи документів, за адресою АДРЕСА_1 розташований одноповерховий двоквартирний житловий будинок.
Відповідно до листа від 12.07.2011 р., ДП «Гутянське лісове господарство» не надавало згоди ОСОБА_1 на приватизацію адміністративної будівлі (контори старої садиби Краснокутського лісництва). Крім того, підприємством не надавалась довідка для пред'явлення до РКП «Краснокутське БТІ» встановленого зразку, яка містить в собі повну назву будівлі, назву населеного пункту де розташована будівля, назву вулиці, номер будинку, балансову вартість будинку (повну, залишкову), рік побудови, відсоток фізичного зносу (а.с. 58).
Суд зазначає наступне.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до положень статті 173 Земельного кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Згідно вимог частини 2 статті 174 Земельного кодексу України, рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення, Харківською обласною радою не визначені (не встановлені) зовнішні межі селища Михайлівське, які відокремлюють даний населений пункт від земель іншого призначення.
Оскільки під час розгляду справи відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зазначена земельна ділянка відноситься до територіальних меж с.Михайлівське, суд приходить до висновку про неправомірність рішення, прийнятого Качалівською сільською радою Краснокутського району Харківської області.
Відповідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 року, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, якщо її межі визначено в натурі (на місцевості) та вона надається без зміни її цільового призначення. Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
На час прийняття рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1» план забудови, землевпорядна документація щодо розподілу територій селища не розроблені; межі земельної ділянки, відносно якої прийнято вказане рішення, раніше встановлені не були.
Вказана земельна ділянка відповідно до планово - картографічних матеріалів (таксаційний опис земельних ділянок) віднесена до земель державного лісового фонду України та перебуває в постійному користуванні ДП «Гутянське лісове господарство». Згідно приписів ст.ст.20, 116, 149 Земельного кодексу України її вилучення у постійного землекористувача має здійснюватись за згодою державного підприємства, з розробкою проекту відведення щодо зміни цільового призначення.
Таким чином при прийнятті рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1», відповідачем порушено вимоги ст.20, 116, 118, 149 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004р.
Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України і прийняв спірне рішення поза межами повноважень, наданих чинним законодавством.
З викладених підстав суд вважає позовні вимоги Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання незаконним та скасування рішення рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1» документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Щодо вимоги прокурора про скасування рішення VI сесії VI скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 15.04.2011 року «Про розгляд протесту Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури на рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року», суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частин 1 та 4 статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним.
З вказаної норми вбачається, що у разі відхилення протесту на акт прокурор відповідно до закону може звернутися до суду з позовом про визнання опротестованого акту незаконним. При цьому, визнання окремо незаконним рішення про відхилення протесту прокурора у судовому порядку не вимагається, оскільки по суті вказана вимога не направлена на захист інтересів держави, з приводу яких прокурором подано адміністративний позов.
Суд вважає, що адміністративний позов в частині позовних вимог Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора про скасування рішення VI сесії VI скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 15.04.2011 року «Про розгляд протесту Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури на рішення XV сесії XXIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року» задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, Державне підприємство "Гутянське лісове господарство" про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити частково.
Скасувати рішення ХV сесії ХХIV скликання Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 12.02.2004 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 17.10.11р.
Суддя Бідонько А.В.