копія
10 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/6860/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги ,-
ОСОБА_1 (позивач - ОСОБА_1.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач, Глухівська МДПІ), в якій просила визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу Глухівської МДПІ від 04.08.2011р. № 7. Свої вимоги мотивує тим, що згідно заповіту вітчима - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) вона отримала у спадщину будинок, а 26.08.2011 року отримала податкову вимогу про наявність у неї податкового боргу у розмірі 7149грн.75коп. На звернення позивачки їй було повідомлено що сумою даного боргу є 15 % від отриманої спадщини, оскільки спадкодавець (вітчим) був громадянином Російської федерації, а отже, - податковим нерезидентом. З даними висновками відповідача позивачка не погоджується. Стверджує, що оскільки її вітчим постійно працював та мешкав зі своєю родиною в Україні та мав ідентифікаційний номер, він є резидентом, а тому вважає, що спадщина вітчима повинна оподатковуватись за нульовою ставкою, а не за 15%-ковою. Позивачка відмічає, що дійсно нею було подано податкову декларацію про отримані доходи за 2010р., в якій вона відмітала, що спадщину отримала від нерезидента та розрахувала податок з доходів фізичних осіб, однак, відмічає, що декларація та розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб нею було заповнено з допомогою працівника податкового органу. Просить суд визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу відповідача від 04.08.2011року за №7.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що оподаткування доходу, отриманого платником податку - нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України, згідно з яким при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, такий дохід оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15%). Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету згідно вимог Податкового кодексу України, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації. Враховуючи, що позивач самостійно подала податкову декларацію з задекларованою сумою податку, однак не сплатила у встановлений строк, посилаючись на ст. 59 Податкового кодексу України вважає, що податкова вимога була винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з несплатою самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (а.с.24).
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених вище, підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати у його відсутності ( а.с.23).
Заслухавши позивачку, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно заповіту, складеного 04 жовтня 2002 року ОСОБА_2, було отримано житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, Сумської області, про що 24 червня 2010р. отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вказані обставини підтверджуються копією заповіту (а.с.10), копією свідоцтва про смерть (а.с.9), копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.11), копією свідоцтва про одруження (а.с.15).
31.03.2011р. позивачкою до Глухівської МДПІ було подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010року, в якій ОСОБА_1 в рядку 1.2 відображено, що нею 24.06.2010р. отримано спадщину за заповітом від нерезидента вартістю 47665,00грн. та самостійно розраховано суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 7149грн. 75коп. (а.с.28-31).
04 серпня 2011р. Глухівською МДПІ було винесено податкову вимогу форми «Ф» за №7 про сплату податкового боргу в розмірі 7149грн. 75коп. (а.с.26), отриманої позивачкою поштою 26 серпня 2011р. (а.с.27).
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.28-31) та вже було зазначено вище, позивачкою 31.03.2011р. згідно вказаних вимог було подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010року, в якій ОСОБА_1 в рядку 1.2 відображено, що нею 24.06.2010р. отримано спадщину за заповітом від нерезидента вартістю 47665,00грн. та самостійно розраховано суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 7149грн. 75коп. (а.с.28-31).
Згідно приписів п.54.1 ст. 54, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України суми податку з доходів фізичних осіб самостійно визначені у поданій декларації вважаються узгодженими і позивачка зобов'язана була самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій нею податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням вказаних норм сума податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7149грн. 75коп., самостійно задекларованої позивачкою у поданій декларації, була самостійно узгоджена ОСОБА_1, однак, дана узгоджена сума у встановлені строки сплаченою не була, що підтверджується зворотним боком облікової картки платника (а.с.25).
При цьому доводи позивачки про те, що декларація заповнювалась за допомогою (чи вказівкою) працівника податкового органу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таких доказів позивачкою не надано, натомість в матеріалах справи міститься декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010р. з розрахунком суми податку з доходів фізичних осіб (а.с.28-31), де чітко зазначено підпис самої позивачки, яким стверджено здійснений розрахунок та правильність зазначених у декларації відомостей.
Відповідно до пп.59.1, 59.3, 59.4 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Крім того відповідно до п.п.2.2, пп. «а» п. 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. за №1037, податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Податковим кодексом України строки. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.
Враховуючи, що платник податку - позивачка по справі, не сплатила узгоджену суму податку з доходів фізичних осіб, визначеної у самостійно поданій декларації у встановлені Податковим кодексом України строки, суд приходить до висновку, що Глухівською МДПІ у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України та згідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. за №1037 було сформовано податкову вимогу, відповідач при формуванні оскаржуваної вимоги діяв у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Податковим кодексом України, з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, оскаржувана вимога відповідає приписам Податкового кодексу України, ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для її скасування та задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги від 04.08.2011 р. № 7 -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 14.10.2011року.