Справа № 2а/1570/6995/2011
24 жовтня 2011 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в якій позивач просить стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь держави заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб (найманих працівників) в розмірі 9044 гривні 55 копійок, податку на доходи фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 62 гривні 47 копійок та по сплаті збору за провадження торговельної діяльності в розмірі 187 гривень 93 копійки.
17.09.2011 року відповідач - ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.
Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподатковування», що діяв на момент виникнення заборгованості, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п.1,3 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, до загальнодержавних належать такі податки і збори обов'язкові платежі): податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги
Відповідно до положень п.4 «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;
в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;
на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;
г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;
е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;
є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку
Відповідно до ч.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно вимог п.4 ч.1 та ч.2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Положеннями ч.3 та 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 3, п.2, ч.5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку отримання відповідачем адміністративного позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
На підставі зазначених норм законодавства та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів -задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1) на користь держави заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб (найманих працівників) (код платежу 11010100) в розмірі 9044 (дев'ять тисяч сорок чотири) гривні 55 копійок, на рахунок 33211800700268, одержувач УДК в Кодимському районі, код 23215849, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011; заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (код платежу 11010200) в розмірі 62 (шістдесят дві) гривні 47 копійок, на рахунок 33210801700268, одержувач УДК в Кодимському районі, код 23215849, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011; заборгованість зі сплати збору за провадження торговельної діяльності (роздрібна торгівля) (код платежу 18040100) в розмірі 187 (сто вісімдесят сім) 93 копійок, на рахунок 31413514700268, одержувач УДК в Колимському районі, код 23215849, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Корой
24 жовтня 2011 року