Справа № 2а/1570/6240/2011
24 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна»про стягнення 123325,60 грн., -
Позивач (далі ДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач (далі ТОВ) перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ. Станом на 26.07.2011 року у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в розмірі 123325,60 грн., яка виникла у нього згідно з актом перевірки №639-22-35275183 від 30.10.2009р., складеного за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства по договору зовнішньої торгівлі. На підставі акту перевірки було прийнято рішення №00000972200/0 від 12.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 123325,60 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена. У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 123325,60 грн., виходячи із вимог Закону.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.37).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Повернувся поштовий конверт з судовою повісткою з відміткою пошти про те, що відповідач за адресою реєстрації, запис №№10-12, яка внесена до відповідного державного реєстру (а.с.26-29), не знаходиться (а.с.35, 41).
Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідальної службової особи.
Суд, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, ухвалив про розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ТОВ перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ.
Згідно ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані платити податки та збори в установлений законом строк. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»і на даний час є боржником перед бюджетом.
Відповідно до ст.1 Закону Україна „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (із змінами і доповненнями) - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Згідно п.п.3.2.1. п. 3.2. ст.3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. "
Згідно п.1.2. ст.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України».
В період з 09.10.2009 року по 30.10.2009 року ДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ вимог валютного законодавства по договору зовнішньої торгівлі, в ході якої були виявлені порушення податкового законодавства.
За наслідками перевірки було складено акт №639-22-35275183 від 30.10.2009 року (а.с.16-22), на підставі якого позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від №00000972200/0 від 12.11.2009 року про нарахування податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 123325,60 грн. (а.с.14), яке було отримано відповідачем 17.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.14).
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом згідно з пунктами 4.2 і 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за виключенням випадків, коли таке податкове зобов'язання оскаржується у адміністративному порядку.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи рішення №00000972200/0 від 12.11.2009 року про нарахування ТОВ податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями не скасовано та є чинним.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити у податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що станом на 26.07.2011 року у ТОВ сума заборгованості складає 123325,60 грн., що підтверджується довідкою та обліковою карткою (а.с.6, 23-24).
Позивач, керуючись ст.6 п.п. 6.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181, неодноразово надсилав на адресу відповідача податкові вимоги про погашення податкового боргу, які відповідачем були отримані, але до цього часу борг відповідачем не сплачений. В підпункті 6.2.1 зазначено: „у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги".
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XI 1 від 25.06.1991р. (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.
Згідно ст.ст.3,7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що здійснюючи перевірку, за результатами якої було складено акт №639-22-35275183 від 30.10.2009 року, та нараховуючи відповідачу податкову заборгованість, позивач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень, у зв'язку з чим заявлені ним позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача непогашеної заборгованості в розмірі 123325,60 грн.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів щодо заперечення про заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69, 70, 86, 128, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» на користь державного бюджету суму заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 123325,60 грн. на р/р 31112105700006 УДК у м.Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м.Києва, код 26077916, код платежу 21081000.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик