Справа № 2а/1570/8279/2011
19 жовтня 2011 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду -Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м. Одеси, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одеська міська рада, Управління Держкомзему у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури м. Одеси, в якому позивач просить визнати дії прокуратури м. Одеси протиправними щодо здійснення представницьких інтересів першого заступника прокурора м. Одеси Денисова П.В. в інтересах держави в особі Одеської міської ради про витребування від ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради земельної ділянки, яка розташована за АДРЕСА_1, та про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за АДРЕСА_1, кадастровий № 5110137500:45:005:0041.
Розглянувши матеріали даної справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції»наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Пункт перший частини другої статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше - наявність публічного характеру правовідносин, по-друге - хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє - між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії прокуратури м. Одеси щодо подання до Приморського районного суду м. Одеси позову до ОСОБА_1, яка є позивачем по даній справі та в обґрунтування своїх вимог зазначає, що перший заступник прокурора м. Одеси неправомірно в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, оскільки його дії, як вважає позивач суперечать діючому законодавству.
Відповідно до ст.. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Законом України «Про прокуратуру», прокуратурі надано право представляти інтереси держави в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частиною 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами коли порушуються інтереси держави.
В даному випадку, перший заступник прокурора м. Одеси, звертаючись до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, реалізовував своє право на звернення до суду, передбачене ст.. 3 ЦПК України та діяв відповідно до ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, суд вважає, що дії першого заступника прокурора м. Одеса щодо звернення до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_1 не є діями на виконання владних управлінський функцій в розумінні ст. 17 КАС України.
Крім того, ЦПК України визначає процесуальні права та обов'язки сторін у справі, зокрема позивач має право, у разі не згоди з позовом подати заперечення проти позову або подати зустрічний позов.
Відповідно до ст.. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, виходячи з вищевикладеного, позивач, якщо вважає, що її права та законні інтереси порушені, шляхом подання позову до неї про витребування її земельної ділянки та визнання незаконним державного акту, має право на захист цих прав у вже розпочатому цивільному процесі, шляхом надання заперечень, або зустрічного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином позов ОСОБА_1 до прокуратури м. Одеси, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м. Одеси, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одеська міська рада, Управління Держкомзему у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.
Суддя Іванов Е.А.