"27" травня 2008 р.
Справа № 02/95-75.
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
до Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк
про визнання права власності на приміщення № 13 загальною площею 9.2 м2 в м. Луцьку, вул. Л. Українки,35а
Суддя Костюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, підприємець, ОСОБА_2, дов. від 14.04.2008 року
від відповідача: Гордійчук М. А., дов. № 1.1-8/1682 від 12.05.2008 року
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач -підприємець ОСОБА_1 ставить вимогу визнати за ним право приватної власності на приміщення № 13 загальною площею 9.2 м2 в Книжковому пасажі на вул. Л.Українки,35а в м. Луцьку.
Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що будівництво торгового павільйону, щодо якого заявлено вимогу, проводилось згідно договору інвестування від 22.07.2002 року № 9 з підприємцем ОСОБА_3., після закінчення будівництва приміщення павільйону було передано по акту прийому-передачі від 30.03.2004 року. При зверненні за оформленням права власності на приміщення, відмовлено з посиланням на те, що по даному об'єкту наявні спори між учасниками будівництва. Оскільки кошти за будівництво павільйону сплачені повністю, приміщення передано по акту прийому-передачі, просить визнати право власності на підставі ст. ст. 325, 328, 331 ЦК України.
Відповідач -виконавчий комітет Луцької міської ради в запереченні на позов вимоги позивача відхиляє з тих підстав, що виконавчий комітет є неналежним відповідачем по справі, в договорі інвестування не вказано конкретне приміщення павільйону, яке передано за актом прийому-передачі від 30.03.2004 року, який складено до вводу книжкового пасажу в експлуатацію; оформлення права власності проводиться у відповідності до п. 6.1, 6.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно; позивачем пропущено строк звернення до суду згідно ст. 261 ЦК України.
З представлених суду матеріалів вбачається наступне.
22.07.2002 року між підприємцем ОСОБА_3 (Забудовник) та підприємцем ОСОБА_1 (Інвестор) було укладено договір інвестування будівництва Книжкового пасажу (а.с.18-19).
Відповідно до п. 3.2 даного договору Інвестор зобов'язався попередньо перерахувати на рахунок Забудовника 2110 у.о. по курсу та провести додаткову оплату, якщо виясниться, що витрати забудовника будуть більші за узгоджену попередню оплату.
Згідно відмітки на договорі Інвестором сплачено в повному обсязі кошти згідно вартості об'єкта оцінки приміщення № 13.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що забудовник після завершення будівництва за актом прийому-передачі передає у спільну часткову власність 2/15 приміщення книжкового пасажу в м. Луцьку по вул. Л. Українки.
Акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта «Книжковий пасаж»на вул. Л. Українки,35а затверджений начальником управління містобудування та архітектури 25.03.2004 року (а.с.8-9).
03.02.2004 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на будівлю «Книжковий пасаж».
Як вбачається з плану та експлікації (а.с.15-16) магазин (приміщення) площею 9.2 м2 значиться під номером 13.
По акту прийому-передачі від 30.03.2004 року павільйон, що відповідає приміщенню під № 13 загальною площею 9,2 м2 забудовником ОСОБА_3 передано Інвестору ОСОБА_1 (а.с.20).
28.02.2008 року приватний підприємець (Забудовник) ОСОБА_3 звернувся з заявою на ім'я директора департаменту містобудування Шевчука Т. М. про оформлення права власності на торгові павільйони, що розташовані за адресою м. Луцьк, вул. Л.Українки,35а в тому числі № 13 загальною площею 9,2 м2 за ОСОБА_1 (а.с.21).
В листі-відповіді від 12.03.2008 року № 516/8.1-16 повідомлено, що заява розглянута, однак в зв'язку з наявністю спорів між учасниками будівництва книжкового пасажу питання вирішувати в судовому порядку.
В судовому засіданні з'ясувалось, що на частину приміщення пасажу, зокрема № № 6,7,8 оформлено право власності згідно рішень господарського суду, крім того, по приміщенню № 13 щодо якого заявлено позов про визнання права власності, відсутні спори.
Згідно інформації Волинської філії ДП «Інформаційний центр»на запит суду від 17.04.2008 року представлено витяг з Єдиного реєстру заборон, відчужень об'єктів нерухомого майна, з якого слідує, що приміщення № 13 в Книжковому пасажі по вул. Л.Українки,35а під забороною, арештом не перебуває.
Відносини у сфері інвестування регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність»від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі Закон № 1560-ХІІ), нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 9 даного Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Частиною другою даної статті передбачено, що укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 1560-ХІІ втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.
Як слідує з позовної заяви підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на приміщення (магазин) № 13 загальною площею 9.2 м2 на підставі договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 9 та акту прийому-передачі від 30.03.2004 року.
У відповідності до вимог ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється шляхом звернення до суду. Способами захисту є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 даного кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів підприємець ОСОБА_1 набув право власності на приміщення № 13 загальною площею 9.2 м2 в Книжковому пасажі в м. Луцьку, вул. Л. Українки,35а за актом прийому-передачі від 30.03.2004 року, однак йому було відмовлено в оформленні права власності на дане приміщення та рекомендовано вирішити дане питання в судовому порядку.
Водночас, доказами наданими позивачем підтверджено повне виконання сторонами договору інвестування будівництва «Книжкового пасажу»між Засновником та Інвестором.
Враховуючи вищезазначені обставини та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача підставна, а тому позов слід задоволити.
Твердження відповідача про безпідставність позову та пропущення строку звернення до суду спростовано доказами наявними в матеріалах справи.
Керуючись Законом України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 16,328, 334, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 38, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 право власності на приміщення № 13 загальною площею 9.2 м2 в Книжковому пасажі за адресою м. Луцьк, вул.Л. Українки,35а..
Суддя
Дата виготовлення повного
тексту рішення 05.06.2008 року