Справа № 2-а-1413/11
12.10.2011 Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Пляка С.Л. розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду сел.Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його здійснити перерахунок підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” починаючи з з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по даний час .
Суд розглядає дану справу у скороченому провадженні, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Відповідач заперечення проти позову до канцелярії суду не подав, копії позовних матеріалів отримав 28.09.2011 року, про що свідчить розписка з його власним підписом.
Ухвалою суду від 23.09.2011 року позивачу в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 19.03.2011 рік, залишено без розгляду (а.с. 13).
Суддя дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”: “…дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років …”.
Згідно паспорта, пенсійного посвідчення позивача з штампом "Дитина війни" (а.с. 4-9) вона, відповідно ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є дитиною війни.
Згідно відповіді Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області (а.с. 10-12) підтверджується, що позивач звертався до відповідача про нарахування та виплату недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, на що отримав роз'яснення - відмову вчинити зазначені дії.
Оскільки позивач належить до категорії “дітей війни”, тому на нього поширюються всі вимоги Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”: “Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”: “Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами”.
Пунктом 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року, №3491-VІ, "установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №4, ст. 94 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
06.07.2011 року на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
А отже, з дня набрання чинності зазначеної Постанови КМУ, тобто з 23.07.2011 року, виплата позивачу, передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюватимиться у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Судом встановлено, що в супереч вимог чинного законодавства, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в період з 20 березня 2011 року .
Позивач просить стягнути з відповідача доплату до пенсії по день розгляду справи в суді. Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також відповідачем позивачу призначалось довічно, змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Бездіяльність відповідача, що обґрунтована ним відсутністю механізму нарахування надбавок та відсутністю коштів, є незаконною, оскільки порушує права позивача, передбаченні ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином суд вважає, що бездіяльність відповідача по ненарахуванню підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”є протиправною. Вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягає задоволенню. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, врахувавши при цьому раніше частково нараховану та сплачену доплату до пенсії та застосувавши при обрахунку розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України суд вважає за необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. (а.с.2).
Керуючись ст.2, ст.70, ст.71, ст. 160, ст.161, ст.162, ст.163, ст. 183-2, ст.186 КАС України, ст. 64, ст. 152 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року, Постанова КМУ №745 від 06.07.2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", суд -,
Задовольнити адміністративний позов частково:
Визнати бездіяльність Пенсійного Фонду в Олександрівському районі Кіровоградської області протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Олександрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", врахувавши сплачені надбавки в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 20 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова суду в частині стягнення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскарженою до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Олександрівський районий суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Олександрівського районного
суду Кіровоградської області С.Л.Пляка