29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" жовтня 2011 р.Справа № 17/5025/1610/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства „Універсалбанк” м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р.
Суддя Димбовський В.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю №0617/410 від 03.03.2011р.
за участю третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р. на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, у зв'язку з недійсністю кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р. Свою позицію обґрунтовує тим, що кредитний договір №03-2/7277-К від 22.08.2007р. не містить порядку зміни договору, який враховував би інтереси споживача (позичальника), не містить умови про порядок припинення та дострокового розірвання договору, що на думку позивача, є суттєвими умовами. Вважає, що відсутність вказаних умов суперечить вимогам п. 8 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Стверджує, що оскільки кредитний договір є недійсним внаслідок недотримання всіх істотних умов, недійсне і зобов'язання забезпечене договором поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р., у зв'язку з чим, як вважає позивач, договір поруки не відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.
Позивач та третя особа повноважних представників в судові засідання не направили, про наявність поважних причин нез'явлення суд не повідомили, вимог суду не виконали. При цьому їх адреси та правовий статус підтверджені витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на ці адреси та адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Позивач та третя особа повідомлені належним чином про розгляд справи, оскільки ухвали суду їм надіслані, що підтверджується штампом господарського суду. При цьому Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Згідно п. 4.1 вказаних нормативів у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009р. №1267 встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Згідно п.4.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження позивача і третьої особи, останніми мала бути отримана ухвала суду протягом зазначеного терміну (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. по справі №22/1829-10). Правова позиція Вищого господарського суду України щодо того, що штамп (відмітка про відправку ухвали) вважається належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового засідання викладена у п. 32 листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” №01-08/530 від 29.09.2009р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд в позові відмовити. На думку відповідача, кредитний договір та договір поруки відповідають вимогам закону, а підстави для визнання їх недійсними відсутні. Стверджує, що у кредитному договорі вказані усі умови, які сторони повинні були погодити для подальшого належного виконання зобов'язань за цим договором. Вказує, що договором також визначені усі умови, передбачені статтею 11 ч. 4 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Посилаючись на ст. ст. 11, 15, 16, 610 ЦК України зазначає, що визначений позивачем спосіб захисту цивільного права не ґрунтується на вимогах закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
22.08.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Банк Універсальний” в особі Хмельницької філії, яке на даний час іменується - Публічне акціонерне товариство „Універсал Банк” та громадянином ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №03-2/7277-К, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту 139000 доларів США; терміном на 360 місяців; дата погашення кредиту - до 21 серпня 2037 року; процентна ставка 12,45% річних (п.1.1 договору).
Згідно п. 3.1 для забезпечення по кредиту, за умовами даного договору позичальник зобов'язується належно оформити договір застави, в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій передбачених даним договором, витрат понесених Банком у випадку звернення стягнення на заставлене майно, та/або при необхідності договір поруки і договір страхування заставленого майна.
Порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та винагороди передбачені розділом 4 кредитного договору.
Згідно п. 4.2 кредитного договору, для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №22336082190001.840 та рахунок для нарахування та сплати процентів №22381082190001.840. Кредит надається позичальнику в готівковій або безготівковій формі.
Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (п. 4.3).
Згідно п. 4.4 цього договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. День надання кредиту і день повернення кредиту при нарахуванні процентів рахуються як один день. Нарахування процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом здійснюється щомісячно. Нарахування процентів за користування кредитом в поточному місяці проводиться Банком в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому дню поточного місяця. Нарахування процентів за останній робочий день року здійснюється за період з останнього робочого дня попереднього місяця по 31 грудня включно. Сплата процентів здійснюється позичальником не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з поверненням останньої суми кредиту. Сплата пені та інших платежів за даним договором, крім суми кредиту, процентів (які сплачуються у валюті отриманого кредиту), може здійснюватися як у валюті кредиту, так і в інших валютах. Перерахунок заборгованості в іншу валюту, ніж валюта кредиту, здійснюється Банком за офіційним (обмінним) курсом НБУ, діючим на день здійснення платежу.
Пунктом 4.5 кредитного договору визначено, що сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.п.4.6, 4.7, 4.8, 4.9 кредитного договору сплата кредиту та процентів за його користування може здійснюватись шляхом безготівкового перерахування коштів та/або внесенням готівки в касу Банку. Платежі відповідно до умов даного договору вважаються здійсненими в обумовлений термін, якщо сума платежу в повному розмірі поступила на рахунок Банку, відповідно до п.п.4.4-4.5 даного договору, Якщо цей день є неробочим, то платежі мають бути здійснені не пізніше наступного робочого дня. Позичальник має право достроково погасити заборгованість по кредиту (частково, або в повному обсязі. Сплата кредиту, процентів, інших платежів за даним договором може здійснюватися третіми особами у випадках, передбачених законодавством України та/або на договірній основі.
Кредитним договором також визначено зобов'язання сторін, їх права, обов'язки та відповідальність. (розділи 5 -8 договору).
В розділі 10 кредитного договору визначено термін його дії та дострокового розірвання, а саме: відповідно до п.п. 10.1. - 10.4. даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами зобов'язань по договору. Договір складений і підписаний в трьох екземплярах, що мають однакову юридичну силу. Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку в наступних випадках: якщо позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним договором; при невиконанні позичальником передбачених даним договором зобов'язань по цільовому використанню кредиту; якщо інформація та документи, що підлягають поданню позичальником банку у відповідності або в зв'язку з даним договором, представлені позичальником несвоєчасно, в неповному обсязі або якщо така інформація та документи або їх частина не відповідає дійсності; при виникненні обставин, які викликають загрозу своєчасному погашенню заборгованості по кредиту та/або сплаті процентів; невиконання позичальником зобов'язань передбачених п.6.1.3 даного договору. Шляхом підписання даного договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або по сплаті процентів за користування ним чи інших платежів строком більше 10-ти календарних днів, банк надсилає позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання позичальником вимоги банку, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана в п. 1.1. договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати зазначеної в повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному об'ємі, проценти та інші платежі передбачені даним договором.
Зі сторони банку кредитний договір підписано уповноваженою особою та скріплений печаткою банку, а зі сторони позичальника підписано фізичною особою ОСОБА_1, з зазначенням його паспортних даних та ідентифікаційного номера.
В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань 22.08.2007р. між ВАТ „Банк Універсальний” та товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” (поручитель) укладено договір поруки №03-2/7277-П, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р., за яким кредитор зобов'язаний до 21.08.2037р. повернути кредит у розмірі 139000 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,45% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
В п. 2 договору поруки зазначено, що поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору.
Відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі, а саме, за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору (п.п. 3, 4, 5). Договір поруки підписаний і скріплений печатками кредитора і поручителя.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р., який був укладений в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту, є недійсним у зв'язку з недійсністю кредитного договору.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки, позивач посилається, зокрема, на те, що кредитний договір №03-2/7277-К від 22.08.2007р. не містить всіх істотних умов, а саме порядку зміни, припинення та дострокового розірвання договору.
Судом відзначається, що пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
З аналізу умов кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р. вбачається, що сторони досягли згоди щодо мети, суми, строку кредиту, умов і порядку надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань позичальника (зокрема порукою), прав та обов'язків сторін, відповідальності сторін, а також інших умов, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.
Тобто, сторони, укладаючи кредитний договір №03-2/7277-К від 22.08.2007р., досягли домовленості щодо усіх істотних умов. Зміст та форма вказаного договору не суперечать вимогам законодавства, будь-які докази на підтвердження того, що даний договір укладено особами, які на це не мали належних повноважень, в матеріалах справи відсутні.
Посилання позивача на відсутність в кредитному договорі умов про порядок зміни, припинення та дострокового розірвання договору не відповідає дійсності, оскільки в розділі 10 кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р. сторони визначили умови щодо терміну дії договору та його дострокове розірвання. Крім того, порядок зміни та розірвання договорів регулюється положеннями ст. 188 ГК України.
Необхідно також відмітити, що позичальник не був позбавлений права запропонувати банку свої умови договору, які він вважав необхідними включити у його зміст.
Отже, суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р. сторонами дотримано всіх передбачених ст. 203 ЦК України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому відсутні підстави для його недійсності.
Суд зауважує, що стаття 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися крім іншого порукою.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Судом також встановлено, що зміст та форма договору поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р. не суперечать вимогам законодавства, волевиявленню сторін, договір укладений у встановленій формі, спрямований на реальне настання правових наслідків. В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що вказаний договір укладено особами, які не мали належних повноважень.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В порушення наведених норм закону позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу визнання недійсним договору поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства „Універсалбанк” м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 про визнання недійсним договору поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р. відмовити.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 4 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу,
4 -третій особі - ОСОБА_1 (с.Малий Карабчиїв, Дунаєвецький район).
Повне рішення виготовлено та підписано 21 жовтня 2011 року.
Помічник судді О.В. Гороховська