Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6544/11 (н.р. 29/428-10)
вх. № 6544/11 (н.р. 11349/5-29)
Суддя господарського суду Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Павленко А.В.
за участю представників сторін:
позивача - - ОСОБА_1, дов. від 01.09.10р.;
відповідача - ОСОБА_2, дов. від 16.08.2010 р.;
треті особи - не з'явились;
3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика", м.Семенівка 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатпрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ", м. Харків
3-я особа < Текст >
до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Харківська регіональна дирекція", м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії
В грудні 2010 року, позивач -ТОВ “Семенівська взуттєва фабрика” звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача -ВАТ ВТБ Банк, в якій просить суд просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №93 від 20.04.2010 р., вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2011р. у справі №29/428-10 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2011 року) позов задоволено повністю; визнано виконавчий напис №93 від 20.04.2010р., вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, таким, що не підлягає виконанню; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2011 року у справі № 29/428-10, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Зважаючи на викладене, ухвалою господарського суду Харківської області від 11 серпня 2011 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13 вересня 2011 року об 11:20 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року розгляд справи відкладено на 21.09.2011 року об 11:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2011 року, продовжено строк розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 17.10.2011 року об 11:00 год.
У призначеному судовому засіданні представник позивача позов підтримує та наполягає на його задоволенні, надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення (вх. № 19979) та документи в їх обґрунтування, які судом долучені до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, з підстав, викладених у долученому до матеріалів справи відзиві на позов (вх. № 17264), також надав клопотання (вх. № 31962), про долученні до матеріалів справи додаткових документів, яке судом задоволено, надані документи судом долучені до матеріалів справи.
Третя особа - Приватний нотаріус ОСОБА_3 у призначене судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду надав витребувані судом документи (вх. № 4472), які судом долучені до матеріалів справи.
Третя особа - ТОВ БВКП «СВ» у судове засідання свого представника не направила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.
Присутні у судовому засіданні представники позивача та відповідача вважають за можливе розглянути справу по суті без участі представників третіх осіб, повідомили, що ними надані всі докази, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
02.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» укладено генеральну угоду № 169, за умовами якої ВАТ«ВТБ Банк»зобов'язався надавати ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»кредити, кредитні лінії, документальні операції авальованих векселів в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про надання гарантії та договорах про авалювання векселів (кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати 8500000,00 грн.
07.04.2008 року між ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»укладений договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/2, відповідно до пункту 1.1 якого банк на підставі генеральної угоди №169 від 02.04.2008р. та на умовах цього кредитного договору надає позичальнику, ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ», грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 3200000грн.
В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» за генеральною угодою № 169 від 02.04.2008р. та договором про відкриття кредитної лінії 169-Ю/2 від 07.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(іпотекодержателем), ТОВ «Семенівська взуттєва фабрика»(іпотекодавцем) та ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» (позичальником), укладений іпотечний договір, посвідчений 23.10.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М.та зареєстрований в реєстрі за № 3646, згідно з пунктом 1.3 якого позивач ТОВ «Семенівська взуттєва фабрика»передало в іпотеку нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4 кв. м., ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1 кв. м.; вбиральня літ. Б, загальною площею 13.0 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл. м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, які належать Товариству з обмеженої відповідальністю “Семенівська взуттєва фабрика” на праві власності і на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (а.с.21-25, том 1).
20.04.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 93, згідно з яким звернуто стягнення на нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4кв. м., ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1 кв. м.; вбиральня літ. Б, загальною площею 13,0 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл. м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Семенівська взуттєва фабрика” та передані в іпотеку стягувачу за іпотечним договором від 23.10.2008р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань боржника - ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» за договором про відкриття кредитної лінії від 07.04.2008р. №169-Ю/2 та генеральним договором від 02.04.2008р. №169, укладеними між боржником та стягувачем. За рахунок коштів, отриманих від їх реалізації, підлягають до задоволення вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення «Харківська регіональна дирекція»щодо стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 3200000,00 грн. станом на 13.04.2010р.; суми заборгованості за процентами у розмірі 426082,20 грн. за період з 01.07.2009р. по 28.02.2010р. та суми заборгованості за процентами у розмірі 54356,16 грн за період з 01.03.2010р. по 31.01.2010р., усього - 3680438,63 грн.
19.05.2010 року начальником відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 19337863, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 20.04.2010р. №93, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4 кв. м. ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1кв. м.; вбиральня літ. Б, загальною площею 13,0кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл., м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, за іпотечним договором від 23.10.2008р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»на суму 3680438,36 грн. .
Товариство з обмеженою відповідальністю “Семенівська взуттєва фабрика ” вважає, що вказаний вище виконавчий напис нотаріуса виданий з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, статей 87,88 Закону України «Про нотаріат», а саме: нотаріусом не була перевірена безспірність заборгованості боржника, що стало підставою звернення ТОВ “ Семенівська взуттєва фабрика ” з позовом до господарського суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Перелік способів захисту прав та інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Частиною 3 ст. 15 Господарського кодексу України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про іпотеку", законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 5 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, в разі її невідповідності законодавству України.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі Перелік).
Відповідно до Переліку, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічні приписи містять пункти 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 за № 283/8882, відповідно до яких виконавчий напис вчиняється на оригіналі документу, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.), і має містити, зокрема, строк, за який провадиться стягнення.
Відповідно частини 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до частини 4 пункту 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень .
Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання .
Виходячи з наведеного, при вчинені виконавчого напису щодо звернення стягнення на майно боржника нотаріус повинен був пересвідчитись, що іпотекодавцем (позивачем у справі) одержана письмова вимога про усунення порушення та з цієї події сплинуло 30 днів, а також перевірити безспірність боргу боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя та за відсутності ознаки безспірності - відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Отже, із контекстного аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Визначення безспірних вимог кредитора наведено в ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з приписами якої безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
У Постанові Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року по даній справі зазначено, що при розгляді справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню суд повинен витребувати у нотаріуса документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис, дослідити, в тому числі перевірити правильність вимог, зазначених у виконавчому напису ( п. 13 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчинені»)
Частиною 1 статті 111-12 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у Постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Втім, як встановлено господарським судом, та підтверджено нотаріусом у наданих до суду письмових поясненнях, відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано разом з заявою про вчинення виконавчого напису наступні документи: витяг з особливого рахунку боржника, договір про відкриття кредитної лінії та його копію, іпотечний договір та його копію, генеральну угоду та її копію.
Пунктом 13 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» визначено, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
З матеріалів справи вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від позивача у справі та від ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.
Проте, наданий відповідачем нотаріусу витяг з особливого рахунку (ТОВ «БВКП «СВ») не є документом, що підтверджує безспірність вимог, оскільки не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», отже не може бути розцінений судом, як належний доказ безспірності заборгованості позичальника.
Більш того, як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, в заяві від 14.04..2010 року, наданій відповідачем до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, розмір заборгованості позичальника становить: 3200000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом станом на 13.04.2010 року, 426082,20 грн. - прострочена заборгованість за процентами (стягнення мало було проводитись у строк з 01.07.2009 року по 28.02.2010 року), 54356,16 грн. - прострочена заборгованість за процентами (стягнення мало було проводитись у строк з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року), аналогічні суми зазначені і у виконавчому напису, в той час, як у наданому до нотаріусу витягу з особливих рахунків боржника містяться інші суми, зокрема: 3200000,00 грн. - заборгованість за кредитом станом на 13.04.2010 року, 426082,20 грн. - прострочена заборгованість за процентами з 01.07.2009 року по 28.02.2010 року, 54356,16 грн. - прострочена заборгованість за процентами з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року та заборгованість за процентами - 480438,36 грн.
Крім того, відповідачем не було надано до нотаріуса документи, на підставі яких останній вчиняв оспорюваний виконавчий напис будь-яких документів про повернення позичальником грошових коштів, в той час як таке повернення відбувалося, про що свідчить, зазначена в Ухвалі господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року по справі № Б-39/137-10 про визнання банкрутом ТОВ «БВКП «СВ» (позичальника), якою затверджено реєстр грошових вимог, в тому числі, ПАТ «ВТБ Банк» у 24780760,35 грн.
До того ж, суд зазначає, що наявними в матеріалах справи документами, наданими як третьою особою у справі (і на підставі яких вона вчиняла оспорюваний виконавчий напис), так і відповідачем, не підтверджується, що останнім при зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису подавалася виписка з особового рахунку саме позичальника згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/2 від 07.04.2008 року, укладеного на підставі Генеральної угоди № 169 від 02.04.2008 року, що забезпечені Іпотечним договором від 23.10.2008 року, оскільки сторонами не були визначені, зазначені у витягу рахунки, ні в договорі про відкриття кредитної лінії, ні в генеральній угоді, ні в іпотечному договорі, натомість, зазначені договори містять інший рахунок позичальника № 26009301000545, не зазначений у витягу, а отже, ставить під сумнів факт безспірності розміру наявної у позичальника заборгованості перед відповідачем на час вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Крім того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано до третьої особи - приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку» доказів надіслання та одержання вимоги про усунення порушень умов договору боржником та іпотекодавцем (позивачем у справі).
В силу статей 4-2, 4-3, 4- 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до вимог статей 32- 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, матеріли справи свідчать про відсутність беззаперечних доказів наявності заборгованості позивача перед відповідачем під час вчинення виконавчого напису, що свідчить про порушення норм статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та пункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу.
Наведене відповідно вказує на відсутність у виконавчого напису сили виконавчого документу, через що виконавчий напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.
При вирішенні даного спору суд враховує, що аналогічна правова позиція викладена у Постановах ВСУ у справах № 6/92 від 21.09.2011 року, № 12/1494 від 10.02.2011 року, 29/426-10 від 31.08.11 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати по цій справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82- 85 Господарським процесуальним кодексом України суд,
< Текст >
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис N 93 від 20.04.2010 року вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" (Чернігівська обл., м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, код ЄДРПОУ 33198154) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Аюпова Р.М.
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2011 року
справа № 5023/6544/11