04 жовтня 2011 року справа № 5020-1170/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1170/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 237 415,50 грн,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військової частини А 4515 Авіагарнізон “Бельбек”,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1, юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №6428/0/2-11 від 14.04.2011;
відповідача - не з'явився;
третьої особи -не з'явився;
Суть спору:
27.07.2011 Публічне акціонерне товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 257 694,22 грн, у тому числі за активну електроенергію -187 202,76 грн, пені -36 846,25 грн, 3% річних -7 104,79 грн, інфляційного відшкодування -26 540,42 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину А 4515 Авіагарнізон “Бельбек”.
Позивач у процесі розгляду справи в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 237 415,50 грн, у тому числі за активну електроенергію -166 924,04 грн, пені -36 846,25 грн, 3% річних -7 104,79 грн, інфляційного відшкодування -26 540,42 грн (арк.с.102).
Відповідач та тертя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, до початку судового засідання від третьої особи надійшло клопотання (вх.№10680/11 від 04.10.2011) про проведення судового засідання без участі її представника.
13.09.2011 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №9869/11) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №5002-11/3436-2011, яка розглядається у господарському суді Автономної Республіки Крим (арк.с.117-118).
Суд у задоволенні клопотання відмовив оскільки обставини, які встановить господарський суд Автономної Республіки Крим при вирішенні справи №5002-11/3436-2011 не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, і не матимуть преюдиціальне значення.
Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Третя особа по суті позовних вимог пояснила, що відповідно до додатків до договору платником за постачання електроенергії є Севастопольська КЕЧ морська (арк.с.126).
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 13.09.2011, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжувався за клопотанням позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
14.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством “Енергетична компанія “Севастопольенерго”, що було перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», (Постачальник), військовою частиною А-4515 (Споживач) та Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району (Платник) укладений договір №3587а про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 4422 кВт, а Платник сплачує Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору (арк.с.12-18). Строк дії Договору встановлений з дня підписання по 31.12.2006. Цей Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менше ніж за 30 днів до закінчення його дії.
Враховуючи відсутність будь-яких заяв про зміну або розірвання цього договору, він є чинним до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору Постачальник зобов'язався, зокрема, поставляти Споживачу електричну енергію, як різновид товару в об'ємах, які зазначені у розділі 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору (Додаток до договору “Об'єми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам”).
За змістом пункту 2.3.2 Договору, Споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до п. 6 додатку „Порядок розрахунків”, забезпечити утримання своїх мереж у відповідності до вимог нормативних документів.
Платник зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії” (пункт 2.3.5 Договору).
Згідно з пунктом 1 додатку 6 до Договору розрахунки за спожиту активну електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку у разі безготівкової оплати або готівкою на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Платником протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Дата остаточного розрахунку 30 число поточного місяця.
Розрахунковим вважається період з 25 календарного числа попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця (арк.с.24).
Щомісячно 25 числа представник споживача надає позивачу звіт щодо спожитої електроенергії Споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період (пункт 2 Додатку 6 до Договору).
Оплата спожитої електричної енергії здійснюється Платником в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку, оплата інших платежів здійснюється в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку (пункти 3.1, 3.3 Додатку 6 до Договору).
Додатком 3 до Договору сторонами узгоджений перелік міст установки розрахункових приборів обліку та тарифів, за якими здійснюються розрахунки (арк.с. 21-23).
Відповідно до доповнення до Договору від 20.04.2007 Платником за Договором є Севастопольська КЕЧ морська (арк.с.19).
На виконання умов Договору Споживачу Постачальником були виставлені рахунки-акти виконаних робіт за надану активну електроенергію №40861 від 26.07.2010, №46710 від 25.08.2010, №52899 від 24.09.2010, №58963 від 27.10.2010, №64612 від 24.11.2010, №70607 від 22.12.2010, №5787 від 25.01.2011, №11956 від 24.02.2011, №18168 від 25.03.2011, №24138 від 26.04.2011, №29814 від 24.05.2011, №35628 від 24.06.2011, які були їм отримані, що підтверджується аркушами з журналу про направлення рахунків (арк.с. 28-39, 40-51).
Проте, споживач належним чином суму заборгованості за активну електроенергію за період з 25.06.2010 по 24.06.2011 за виставленими постачальником рахунками не погасив, на дату звернення позивача до суду с позовними вимогами заборгованість споживача по оплаті активної електроенергії складала 187 202,76 грн.
Наявність несплаченої суми заборгованості за активну електричну енергію стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості, а також пені, 3% річних, пені та інфляційного відшкодування.
Позивач у процесі розгляду справи в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 237 415,50 грн, у тому числі за активну електроенергію -166 924,04 грн, пені -36 846,25 грн, 3% річних -7 104,79 грн, інфляційного відшкодування -26 540,42 грн (арк.с.102).
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам та беручи до уваги зменшення позивачем розміру позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.
За своєю правовою природою і ознаками Договір є договором постачання енергетичної енергії.
Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав суду доказів оплати заборгованості за період з 25.06.2010 по 24.06.2011 у розмірі 166 924,04 грн, за таких обставин матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем обов'язків по повній та своєчасній оплаті за поставлену електричну енергію за Договором, через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 166 924,04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачена відповідальність Платника за недотримання строків платежів вказаних в додатку «Порядок розрахунків», а саме, Платник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати, та включається до платіжної вимоги окремим рядком.
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені (арк.с. 52-53), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 36 846,25 грн підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування у сумі 26540,42 грн та 3% річних сумі 7104,79 грн відповідно до наданих розрахунків (арк.с. 55-60).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки 3% річних та інфляційного відшкодування, зроблені позивачем, вважає їх вірними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 7104,79 грн. та інфляційного відшкодування в розмірі 26540,42 грн також підлягають задоволенню.
При перевірки розрахунку суми інфляційного відшкодування судом враховані рекомендації, що викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 237 415,50 грн, у тому числі основної борг -166 924,04 грн, пеня -36 846,25 грн, 3% річних -7 104,79 грн, інфляційне відшкодування -26 540,42 грн.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у повному обсязі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 22, 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку №4548, МФО 384027) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 166 924,04 грн.
3. Стягнути з Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 2600735537 в АБ „Перший інвестиційний банк” в м. Києві, МФО 300506) пеню в сумі 36846,25грн, 3% річних в сумі 7 104,79 грн, інфляційне відшкодування в розмірі 26 540,42 грн, державне мито у розмірі 2 576,94 грн, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 10.10.2011.