К-22334/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“28” лютого 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі: Хрущ В.Л.
за участю представників:
позивача: Степанової С.В., Шилова А.К., Руднєвої Н.Ф.
відповідача 1.: Бугая В.М.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Маріуполі
на ухвалу господарського суду Донецької області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року
у справі №22/365 пд
за позовом Державної податкової інспекції у м.Маріуполі
довідповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
2. Приватного підприємства «ТК «Варіс»
провизнання недійсним господарського зобов'язання, -
встановив:
У грудні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникає із договору купівлі-продажу струмознімачів ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 - №ВР 37/753 від 16.08.2004р. укладеного між ВАТ «Макрохім» ( правонаступником якого є ВАТ «МК «Азовсталь») та ПП «ТК «Варіс».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 лютого 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006р., провадження у справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Судові рішення мотивовано тим, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права, до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою звернувся відповідач, яким поставлено питання про скасування ухвали суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та постановлення ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
У запереченнях на касаційну скаргу ВАТ «МК «Азовсталь» позивача зазначає, що ухвала господарського суду Донецької області від 20 лютого 2006р. та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006р. відповідають вимогам процесуального права, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому підстави для скасування вказаних судових рішень відсутні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оспорювані рішення попередні судові інстанції виходили з того, що даний спір не носить публічно-правового характеру, оскільки, хоч позивачем у справі виступає суб'єкт владних повноважень, відповідачами - суб'єкти господарської діяльності, а предметом спору є правовідносини з приводу визнання недійсним договору, укладеного між господарюючими суб'єктами, тобто такі, які не відносяться до публічно-правових правовідносин, стосується безпосередньо господарської діяльності відповідачів і, у такому випадку, спір підвідомчий господарським судам і регулюється нормами господарського права. Тому провадження у справі було закрито на підставі ст.157 КАС України.
Такий висновок не відповідає вимогам закону.
Приписами п.4 ч.1 ст.17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття «суб'єкт владних повноважень» наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із системного аналізу ч.2 ст.2, п.1 ч.1 ст.17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Право державних податкових інспекцій на подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна прямо передбачено п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що кореспондується з вимогами п.4 ч.1 ст.17 та п.5 ч.4 ст.50 КАС України.
Отже, Державна податкова інспекція у м.Маріуполіє суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції щодо визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних за такими угодами, а тому зазначений спір є адміністративним.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При постановленні оспорюваних рішень попередні судові інстанції не дотримались норм процесуального права.
За таких обставин, з урахуванням наведених вище вимог ст.159 КАС України, оспорювані рішення судів попередніх інстанцій не є законними.
Частиною 2 ст.227 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Маріуполі - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року- скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Хрущ В.Л.