К-21541/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“15” лютого 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є
Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову господарського суду Полтавської області від 31 січня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року
у справі №17/210
за позовом Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру
доДержавної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У серпні 2005року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним податковогоповідомлення-рішенняДПІ у м. Полтаві№0000212302/1 від 20.05.2005р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належить до закладів культури і, відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняється.
Постановою господарського суду Полтавської області від 31 січня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006р., позовні вимоги було задоволено.
Судові рішення мотивовано тим, що оскільки позивач є закладом культури в розумінні ст. 21 Основ законодавства України про культуру №2117XIIвід 14.02.1992р., то відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціального захисту журналістів» та п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» він звільняється від сплати земельного податку.
Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає, що постанова господарського суду Полтавської області від 31 січня 2006р. та ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006р. відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування вказаних судових рішень відсутні.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, контролюючим органом було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт №191/23-6/01187779 від 25.04.2005р..
Висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що в порушення ст.ст.4,7 та п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю», протягом періоду що перевірявся, підприємством не було нараховано плату за землю.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212302/0 від 27.04.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб в сумі 13690,00грн., в т.ч. 9125,00грн. основного платежу та 4565,00грн. штрафні (фінансові) санкції.
За результатами апеляційного узгодження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212302/1 від 20.05.2005р. у якому сума зобов'язання залишилась незмінною.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центрє зареєстрованою у встановленому законодавством порядку юридичною особою - телерадіоцентром, що знаходиться у сфері управління Державного комітету телебачення та радіомовлення України і основними напрямками діяльності якої є діяльність у сфері телебачення та радіомовлення.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» із змінами від 13.09.2001р. норми цього Закону поширюються також на телерадіоцентри.
Статтею 5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» встановлено, що пільгове оподаткування (юридичних осіб) засобів масової інформації застосовується відповідно до податкового законодавства України, зокрема, розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.
Питання звільнення від сплати земельного податку врегульовано положеннями статті 12 Закону України «Про плату за землю», пунктом 4 якого (у відповідній редакції) визначено, що звільняються від сплати земельного податку вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшли суди першої та апеляційної інстанцій щодо розповсюдження на позивача пільги у сплаті земельного податку відповідно до ст.12 Закону України «Про плату за землю» як для вітчизняних закладів культури.
Щодо посилання касаційної скарги на ту обставину, що позивачем безпідставно не було поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0000212302/0 від 27.04.2005р., суд касаційної інстанції вважає, що відповідно до пп.6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказане податкове повідомлення-рішення є відкликаним.
Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Полтавської області від 31 січня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Хрущ В.Л.