83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.09.11 р. Справа № 24/95
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,
При секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовною заявою: Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород, в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м.Донецьк
до відповідача: Державне підприємство «Шахта «Комсомолець», м. Горлівка
про: стягнення 10 902 380,08 грн.
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №2495 від 20.10.2009р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довір. №014/1 від 13.01.2011р.
Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» про стягнення боргу за договором на постачання електричної енергії від 14.02.2008р. № 03-69 у сумі 10 902 380,08 грн., з яких борг за активну електроенергію - 9 622 365,48 грн., борг за реактивну енергію - 86 893,43 грн., борг за перевищення договірної величини електричної потужності - 19 885,78 грн., пеня - 493 263,17 грн., 3% річних - 145 111,48 грн., інфляційні нарахування - 534 860,74 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач надав договір № 04-69 від 14.02.2008р. з додатками до договору, копії повідомлень про встановлення граничних величин, копії актів контролю електричної потужності, розрахунок боргу, пені, інфляційних та 3% річних.
Відповідач позовні вимоги визнав частково - на суму 6 309 866,48 грн., в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що платіжним дорученням від 19.08.2011р. перерахував на користь позивача 3 312 499 грн. та зазначив, що підприємство відповідача фінансується за рахунок державного бюджету, повністю припинило видобуток вугілля та готується до ліквідаційної процедури.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
14.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Укренерговугілля (постачальник) та Державним підприємством «Шахта Комсомолець» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 04-69 (а.с.72), за умовами якого постачальник продає електричну енергію як різновид товару в межах 21 154 кВА приєднаної та дозволеної до використання потужності в обсягах, визначених розділом 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.п.2, 2.1.2).
Згідно з пунктом 2.2.2 договору, споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору.
Споживач також зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №22 «Порядок розрахунків за електроенергію» до цього договору (п.2.2.3.договору).
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №22 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п.4.2.1).
Пунктом 4.2.2 договору сторони встановили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Згідно п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії споживачем та субспоживачем (Додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»). У разі змін очікуваних обсягів споживання електричної енергії, узгоджених додатком №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», споживач додатково окремим листом повинен уточнювати обсяги очікуваного споживання електричної енергії за 25 діб до початку розрахункового періоду. У разі зміну режиму роботи, споживач повинен повідомити постачальника за 30 днів до зміни режиму роботи.
Облік електроенергії, спожитої споживачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п.7.1 Договору).
Пунктом 4 додатку №22 «Порядок розрахунків» до договору сторони встановили, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі передбачені цим договором здійснюється споживачем на підставі наданих постачальником актів прийму-передачі у 3-х денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.
Пунктом 9.5 договору встановлено що договір укладено на термін до 14.02.2013р.
Договір про постачання електричної енергії разом з додатками підписаний обома сторонами без розбіжностей.
З матеріалів справи вбачається, що відбулась реорганізація Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» шляхом перетворення у Державне підприємство «Регіональні електричні мережі». Про такі обставини свідчать наказ Міністерства палива та енергетики України №337 від 13.11.2008р., довідка з ЄДРПОУ серії АБ №247676 та статут позивача (а.с.64-70).
Отже, суд дійшов висновку, що позивач є правонаступником Постачальника електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії № 04-69 від 14.02.2008р.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийому-передачі активної енергії за період з травня 2010р. по травень 2011р. та актами приймання -передачі реактивної енергії за період з листопада 2009р. по травень 2011р. (а.с.21-63). Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період у повному обсязі.
Відповідач після порушення провадження у цій справі платіжним дорученням №235 від 19.08.2011р. перерахував позивачу за активну електроенергію 3 312 499,00 грн.
Таким чином оскільки відповідач частково сплатив заборгованість за отриману електроенергію, в цій частині позову предмет спору відсутній.
Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи, що після порушення провадження у справі, відповідачем оплачено суму основного боргу за спірним договором, господарський суд вважає, що провадження по справі у цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за активну електричну енергію складає 6 309 866,48 грн.
Враховуючи, що заборгованість з оплати активної електроенергії частково сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, тому судові витрати в цій частині полягають на відповідача у повному обсязі.
За приписами статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергрпостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії виникає на підставі договору.
Пунктом 4 додатку №22 до цього договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за спожиту енергію у розрахунковому періоді, плату за перетікання реактивної електроенергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недорахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків, споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних у актах прийому-передачі.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази повної оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі 6 309 866,48 грн. та борг за реактивну енергію у сумі 86 893,43 грн. відповідачем не заперечується, господарський суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про стягнення з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Господарським судом також встановлено факт перевищення Державним підприємством «Шахта «Комсомолець» договірної величини електроспоживання, про що свідчать наявні у справі відповідні Акти контролю електропотужності.
Як вбачається, позивач направляв на адресу відповідача лімітні повідомлення щодо договірної величини споживання електроенергії № 395/71 від 16.10.2009р., № 6729/19 від 16.08.2010р., № 298/27/59 від 17.01.2011р. Направлення цих повідомлень підтверджено наявними в матеріалах справи копіями поштових повідомлень.
Так, згідно акту №5022 від 17.11.2009р. у листопаді 2009 року величина споживання відповідачем понад договірну величину електричної енергії склала 31 к Вт/г (а.с.82). Згідно акту №6632 від 14.09.2010р.у вересні 2010р. величина споживання відповідачем понад договірну величину електричної енергії склала 56 кВт/г (а.с.89). За актом № 7232 від 18.02.2011р. у лютому 2011р. величина споживання відповідачем понад договірну величину електричної енергії склала 730 кВт (а.с.92).
Вказані акти отримувались відповідачем, що підтверджено відповідними підписами представника відповідача на представлених актах.
За розрахунками позивача борг відповідача за перевищення договірних величин споживання електроенергії складає 19 885,78 грн.
Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1 - 4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.
Відповідно до пп.7 п.8.1 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
Пунктом 4.2.2 договору сторони погодили, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період, визначену згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість електроенергії визначеної як різниця фактично спожитої договірної величини.
Отже, у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, про що також визначено сторонами у договорі на постачання електроенергії.
Враховуючи, що обсяг споживання відповідачем електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період - листопад 2009, вересень 2010р, лютий 2011р. - підтверджено матеріалами справи, розмір цього боргу обрахований позивачем у подвійному розмірі виходячи з різниці від фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії і є арифметично вірним, тому господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19 885,78 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії про стягнення з відповідача пені у сумі 493 263,17 грн., 3% річних у сумі 145 111,48 грн. та інфляційних - 534 860,74 грн., господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №22 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п.4.2.1).
Судом перевірено за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду” наданий позивачем розрахунок сум інфляційних, пені та 3% річних, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних позивачем виконано арифметично вірно, тому інфляційні нарахування позивача у сумі 534 860,74 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Стосовно розрахунку позивача 3% річних, суд зазначає. При перевірці правильності нарахування суд встановив, що сума 3% річних становить 145 170,21 грн., у той же час, позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 145 111,48 грн., що не суперечить чинному законодавству. Отже, позовні вимоги в цій частині позову також підлягають задоволенню в межах заявленої суми - 145 111,48 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Діловодство суду» господарський суд встановив, що позивачем пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 493 263,17 грн., проте, за розрахунками суду розмір пені складає 492 469,27 грн. Отже, є обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача розмір пені саме у сумі 492 469,27 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ДП «Регіональні електричні мережі» до Державного підприємства «Шахта Комсомолець» про стягнення 6 309 866,48 грн. боргу за активну електроенергію, 86 893,43 грн. - боргу за реактивну електроенергію, боргу за перевищення договірної величини електричної потужності - 19 885,78 грн., 3% річних у сумі 145 111,48 грн., пені у сумі 492 469,27 грн. інфляційних у сумі 534 860,74 грн. підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м.Вишгород, в особі Донецької філії, м.Донецьк, до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець», м.Горлівка, про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі - 9 622 365,48 грн., боргу за реактивну енергію у сумі 86 893,43 грн., боргу за перевищення договірної величини електричної потужності - 19 885,78 грн., пені у сумі 493 263,17 грн., 3% річних - 145 111,48 грн., інфляційних нарахувань - 534 860,74 грн., задовольнити частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 3 312 499,00 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» (84607, м. Горлівка, вул. Куйбишева,1, р/р 26000004089001 в КБ «Надра» Донецьке РУ, МФО 334862, ЄДРПОУ 35626746) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, р/р 2600537096201 в ПАТ «Енергобанк» м.Києва, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за активну енергію у сумі 6 309 866,48 грн., за реактивну енергію - 86 893,43 грн., за перевищення договірної величини - 19 885,78 грн., пеню у розмірі 492 469,37 грн., 3% річних у сумі 145 111,48 грн., інфляційні - 534 860,74 грн., витрати на сплату держмита у сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.09.2011 р.
Повний текст рішення підписано 12.09.2011р.
(062)381-91-20
Надруковано 3 прим.
1 - у справу
1 - позивачу
1 - відповідачу