83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.09.11 р. Справа № 24/91
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка
до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса”, м. Донецьк
про стягнення боргу у розмірі 5 400 056,83 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №51-11«Д» від 26.04.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довір. №03-175 від 03.03.2011р.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії у розмірі 2 637 646,84 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, 3 % річних від суми боргу у розмірі 11 632,4 грн., інфляційні від суми боргу у розмірі 18 754,59 грн. та пеня у розмірі 60 100,75 грн., а також нарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61 3% річних у загальній сумі 515 187,13 грн., інфляційних у загальній сумі 1 868 625,61 грн. та пені у загальному розмірі 288 109,51 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач надав до справи договір на постачання електроенергії № 29 від 12.12.2006р. протокол розбіжностей до договору, рахунки за електроенергію, акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), копії рішень суду, розрахунок боргу та інш.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувались перерви з 14.07.2011 р. по 02.08.2011 р., з 02.08.2011 р. по 23.08.2011 р. для звірки сторонами розрахунків.
Також представник відповідача надав суду клопотання від 30.08.2011р. про продовження розгляду справи на 15 днів для здійснення звірки розрахунків між сторонами.
Ухвалою від 30.08.2011р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів.
Позивач неодноразово подавав суду заяви про уточнення позовних вимог.
Так, згідно останньої заяви від 14.09.2011р. позивач просить стягнути з відповідача 2 586 646,84 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, станом на 14.09.2011р у розмірі 28 819,56 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу станом на 14.09.2011р. у розмірі 5 054,54 грн., суму пені від боргу, станом на 14.09.2011р у сумі 148 901,05 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача донараховані за рішеннями суду суму 3% річних - 26 762,82 грн., суму інфляційних нарахувань - 1 951 675,36 грн., суму пені у розмірі 310 484,78 грн.
Зазначена заява позивача прийнята судом як така, що відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, що відбулось 14.09.2011р. позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог з врахуванням уточнень заперечив та надав контррозрахунок позовних вимог.
Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства та у зв'язку з тим, що собівартість послуг водопостачання, наданих підприємством на 54% складається з витрат на електроенергію, заборгованість населення в структурі заборгованості перед відповідачем складає 90%, а також враховуючи неможливість припинення забезпечення міста Донецька та Донецької області питною та технічною водою, на державне регулювання тарифів на водопостачання, що не покриває витрат на оплату електроенергії, відповідач просить зменшити суму пені на 95% та надати розстрочку виконання рішення строком на 5 років.
В обґрунтування таких доводів відповідач надав баланс підприємства за 1 півріччя 2011р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2011р. Судом зазначені документи долучено до матеріалів справи та прийнято до уваги.
Позивач заперечив проти доводів відповідача про зменшення розміру пені на 95%, в обгрунтування заперечень надав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок», додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010), постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства «Енергоринок», постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/49 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134. Судом зазначені документи долучено до матеріалів справи та прийнято до уваги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
До приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, про що свідчать Статутні документи підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи 12.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 26 (т.1 а.с.8), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю7060 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 договору).
Згідно із п 2.3.4 та п.2.3.5 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії” та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом 9 Додатку №5 до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 10 банківських днів від дня отримання рахунку.
Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.
Додатковою угодою від 14.09.2007р. (а.с.25) сторони змінили преамбулу договору у зв'язку з перетворенням державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» на комунальне підприємство «Компанія Вода Донбасу», що є його правонаступником.
Додатковими угодами сторони вносили зміни до укладеного договору.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за лютий - травень 2011 року, скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (т.1 а.с.43-50).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.
Предметом спору є стягнення з відповідача 2 586 646,84 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, станом на 14.09.2011р у розмірі 28 819,56 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу станом на 14.09.2011р. у розмірі 26 762,82 грн., суму пені від боргу, станом на 14.09.2011р у сумі 148 901,05 грн., донараховані за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61 3% річних у загальному розмірі 590 187,45 грн., інфляційних нарахувань у загальному розмірі 1 951 675,36 грн., пені у загальному розмірі 310 484,78 грн.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі у сумі 2 586 646,84 грн., господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Лише за наявності вини, згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України настає цивільно-правова відповідальність по стягненню неустойки.
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначених норм позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, суму 3% річних від суми боргу, станом на 14.09.2011р у розмірі 28 819,56 грн., інфляційних нарахувань від суми боргу станом на 14.09.2011р. у сумі 26 762,82 грн. та пеню у сумі 148 901,05 грн.
За допомогою програмного комплексу «Законодавство» господарським судом перевірено розрахунок позивача, за результатами такої перевірки суд дійшов висновку, що суми інфляційних, річних та пеня нараховані позивачем арифметично вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, інфляційні втрати в сумі 26 762,82, 3 % річних у сумі 28 819,56 грн. та пеня - 148 901,05 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача, 3% річних інфляційних та пені нарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що рішенням суду по справі по справі № 1/175 від 12.07.2007 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто 175 545 грн. боргу, пені - 4000 грн., інфляційних - 967,89 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 04.09.2008 р. по справі № 20/87 на користь позивача було стягнено 183 1903,75 грн. боргу, 21 850,6 грн. інфляційних, 68 648,32 грн. 3% річних, 68 648,32 грн. пені,
Рішенням господарського суду Донецької області 04.09.2008 р. по справі № 20/148 з відповідача на користь позивача було стягнено 227 167,81 грн. боргу, 887,49 грн. пені, 5737,93 грн. інфляційних,
Рішенням господарського суду Донецької області 29.01.2009 р. по справі № 10/184 на користь позивача було стягнено 249 809, 43 грн. боргу, 319,16 грн. інфляційних, 3% річних - 604,01 та пені - 2816,1 грн.,
Рішенням господарського суду Донецької області 26.11.2009 р. по справі № 7/177 на користь позивача було стягнено 347 385,64 грн., 3% річних 282,26 грн., пені - 1880,19 грн.,
Рішенням господарського суду Донецької області 22.01.2009 р. по справі № 25/220 з відповідача на користь ВАТ «Донецькобленерго» було стягнено 936086,43 грн. боргу, пеню - 11002,57 грн., 3% річних - 1651,74 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 03.02.2009 р. по справі № 25/7 з відповідача на користь позивача було стягнено 506010,47 грн. боргу, пеню - 3867,94 грн., 3% річних у сумі 580,67 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 23.06.2009 р. по справі № 20/79 на користь позивача було стягнено 891328,91 грн. боргу, 53 801,66 грн. пені, 8406,94 грн. - 3% річних, 49573,55 грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Донецької області 17.08.2009 р. по справі № 38/176 на користь позивача було стягнено 1 284 510,72 грн. боргу, інфляційних втрат - 7 406,6 грн., 3% річних - 3 8711,58 грн., пені - 30 492,57 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 21.12.2011 р. по справі № 38/263 на користь позивача було стягнено 10 000 грн. боргу, пеню - 23 450,76 грн., 3% річних - 3 350,09 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 15.02.2010р. по справі № 7/272 на користь позивача було стягнено 735 435 грн. боргу, пеню - 18 747,59 грн., 3% річних - 3 429,44 грн., інфляційних - 12 191,55 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 25.05.2010р. по справі № 20/94. на користь позивача було стягнено 1584325,29 грн. боргу, 39 654,17 грн. інфляційних, пені - 59236,91 грн. та 3% річних - 8668,82 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 02.09.2010р. по справі № 20/161 на користь позивача було стягнено 1308466,2 грн. боргу, 7 000, 53 грн. - 3% річних, 34329,43 грн. пені.
Рішенням господарського суду Донецької області 16.11.2010р. по справі №25/194 на користь позивача було стягнено 1303133,41 грн. боргу, 7857,48 грн. річних, 15637,6 грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Донецької області 16.02.2010р. по справі №38/279. на користь позивача було стягнено 1 605 584,73 грн. боргу, інфляційних - 5 768,28 грн., 3% річних - 9009,47 грн. та пені у сумі 37 239,15 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області 16.05.2011р. по справі № 7/61 на користь позивача було стягнено 1 823 268,35 грн. боргу, 39 358,57 грн. пені, 9 522,23 грн. 3% річних та інфляційних - 15 168,72 грн.
Вказані рішення набрали чинності.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/91.
Відповідач не надав суду доказів оплат стягнутих судом сум за вказаними рішеннями.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника вії відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Такої позиції дотримується також і Вищий господарський суд України (постанова від 25.10.2010р. у справі № 20/242).
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу борг відповідно рішень господарського суду за вищевказаними справами, то позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” підлягають задоволенню.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, господарський суд вважає, що розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних є обґрунтованим, арифметично вірним та підтвердженим матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 590 187,45 грн. та інфляційних у розмірі 1 951 675,36 грн. підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог ВАТ «Донецькобленерго» зі стягнення з відповідача нарахованої за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61, пені у загальному розмірі 310 484,78 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже для стягнення пені за рішеннями суду позивач має довести термін коли зобов'язання має бути виконано.
Рішенням по справі № 25/194 від 16.11.2010р. встановлено момент виникнення зобов'язань у відповідача по сплаті заборгованості за кожним виставленим на сплату рахунком, тому позовні вимоги по сплаті пені, донарахованої позивачем на підставі цього рішення у сумі 61 462,83 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані.
З наданих текстів інших судових рішень, доданих позивачем до матеріалів справи, не вбачається з якого моменту у відповідача виникло зобов'язання по сплаті встановленого боргу за кожним рішенням.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості,
Згідно із статтями 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Позивач, всупереч вимогам ст.ст. 33-34 ГПК України не надав будь-яких доказів, які б дали суду можливість встановити момент виникнення зобов'язань у відповідача за наступними рішеннями суду від 25.05.2010р. по справі № 20/94, по справі № 20/161 від 02.09.2010р., по справі № 38/279 від 15.02.2011р., по справі № 7/61 від 16.05.2011р. та перевірити правильність нарахування позивачем пені. Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, донарахованої за рішеннями суду підлягають стягненню частково - у сумі 61 462,83 грн.
Суд не приймає до уваги визнання відповідачем пені у розмірі 288 109,51 грн., оскільки матеріали справи не містять підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, а за приписами 22 ГПК України, суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені на 95% суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства. На підтвердження таких обставин надав суду баланс підприємства станом на 31.12.2010р. та звіт про фінансові результати за 2010 рік, довідку станом на 01.03.2011р. про те, що заборгованість населення за послуги водопостачання та водовідведення складає більш 150,8 млн.грн., а також інформацію про те, що відповідачем укладено 8 тис. договорів реструктуризації вищезазначеної заборгованості з споживачами своїх послуг на суму 9,1 млн.грн.
Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 95% заперечив, про що надав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок», додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010), постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства «Енергоринок», постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/49 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що, відповідач не довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін залишає клопотання відповідача без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса”, м.Донецьк, про стягнення 2 586 646,84 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, станом на 14.09.2011р у розмірі 28 819,56 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу станом на 14.09.2011р. у розмірі 26 762,82 грн., суму пені від боргу, станом на 14.09.2011р у розмірі 148 901,05 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61 3% річних - 590 187,45 грн., суму інфляційних нарахувань - 1 951 675,36 грн., суму пені у розмірі 310 484,78 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 260333011292 у філії ДОУ ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за активну електроенергію - 2 586 646,84 грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26008306804741 в Харцизькому без балансовому відділенні на балансі філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Дон обл, ЄДРПОУ 00130932) - 3% річних від суми боргу, у сумі 28 819,56 грн., інфляційні від суми боргу - 26 762,82 грн., пеню від суми боргу - 148 901,05 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 12.07.2007р. №1/175, від 04.09.2008р. по справі №20/87, від 04.09.2008р. по справі №20/148, від 29.01.2009р. по справі №10/184, від 26.11.2009р. по справі №7/177, від 22.01.2009р. по справі №25/220, від 03.02.2009р. по справі №25/7, від 23.06.2009р. по справі №20/79, від 17.08.2009р. по справі №38/176, від 21.12.2011р. по справі №38/263, від 15.02.2010р. по справі №7/272, від 25.05.2010р. по справі №20/94, від 02.09.2010р. по справі №20/161, від 16.11.2010р. по справі №25/194, від 16.02.2010р. по справі №38/279, від 16.05.2011р. по справі №7/61 3% річних у загальному розмірі 590 187,45грн., інфляційних у загальному розмірі 1 951 675,36 грн. та пені у загальному розмірі 61 462,83 грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 24 374,8 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226,59 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення підписано 16.09.2011р.