83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.09.11 р. Справа № 13/128
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Веско”, Донецька обл., м. Дружківка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ” Донецька обл., м. Селидове
про стягнення передоплати у розмірі 3000грн.00коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 41 від 31.07.2011р.)
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство „Веско”, Донецька обл., м. Дружківка (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ” Донецька обл., м. Селидове (далі - відповідач) про стягнення передоплати у розмірі 3000грн.00коп.
Ухвалою від 25.07.2011р. суд порушив провадження по справі та призначив до розгляду на 09.08.2011р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що здійснив передоплату в розмірі 3000грн.00коп., однак відповідач свої зобов'язання щодо надання юридичної послуги по оформленню ліцензії на проведення господарської діяльності з прекурсорами не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 3000грн. 00коп.
Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.
Справа слуханням неодноразово відкладалась у зв'язку з відсутністю відповідача, востаннє на 15.09.2011р. Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Ухвалою від 09.08.2011р. суд зобов'язував Головне управління статистики в Донецькій області надати відомості стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ”, ідентифікаційний код 35527947.
25.08.2011р. від Головного управління статистики в Донецькій області надійшов витяг з ЄДРПОУ станом на 19.08.2011р., згідно з яким вбачається , що Товариство з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ” знаходиться за адресою 85400, Донецька обл., с. Селидове, вул. Карла Маркса, будинок 29, квартира 5.
Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.
Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "адресат за зазначеною адресою не значиться ", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
В судове засідання 15.09.2011р. представник відповідача не з'явився, представник позивача підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь - яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.
Вислухавши у попередньому судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
Між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 84 від 23.03.2010р., згідно з яким по даному договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати наступний вид послуг: оформлення ліцензії на проведення господарської діяльності з прекурсорами (соляна кислота, серна кислота, калію перманганату).
Відповідно п. 1.2 договору строк виконання п. 1.1 даного договору - 45 робочих днів з моменту підписання даного договору та надходження 100% передоплати.
Згідно п. 5.1 договору даний договір вступає в силу з 23.03.2010р. та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.
Відповідно п. 5.2 договору замовник сплачує виконавцю за вищевказану послугу, 3000грн.00коп. Вартість послуги не включає в себе витрати, пов'язані з виконанням п. 1.1 даного договору.
Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що форма оплати по договору - 100% передоплата протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору.
Керуючись умовами договору, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку № 147 від 29.03.2010р. здійснив 100% передоплату юридичних послуг, перерахувавши на рахунок відповідача суму в розмірі 3000грн.00коп., про що свідчить платіжне доручення № 941 від 01.04.2012р.
За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що відповідачем не була надана обумовлена сторонами юридична послуга, вартість якої була сплачена позивачем у розмірі 3000грн.00коп.
Позивач направив відповідачу претензію № 588 від 15.03.2011р., якою просив відповідача повернути суму здійсненої передоплати в розмірі 3000грн.00коп., попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду задля примусового стягнення суми боргу.
Позивач посилається на претензію вих.. № 588 від 15.03.2011р. про повернення грошових коштів у розмірі 3000грн. Листом № 1103 від 06.05.2011р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору № 84 від 23.03.2010р. про надання юридичних послуг, у зв'язку з неналежним виконанням останнім, взятих на себе за договором зобов'язань, повторно вимагав повернути суми здійсненої передоплати.
Однак позивач стверджує, що станом на сьогоднішній день відповідач не надав жодної відповіді на направлені позивачем листи, не зробив жодних дій, спрямованих на надання обумовленої сторонами юридичної послуги або повернення перерахованої позивачем передоплати.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (не надав послугу, за яку позивачем була перерахована передоплата, що є підставою для повернення передоплати), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі враховуючи наступне:
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми передоплати за ненадану послугу згідно договору № 84 від 23.03.2010р. про надання юридичних послуг.
Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов договору № 84 від 23.03.2010р. у відповідача виник обов'язок за завданням позивача надати послугу у строк, передбачений п. 1.2 договору, а у відповідача виник обов'язок оплатити надану послугу.
Як зазначалось, позивач на виконання умов договору на підставі виставленого відповідачем рахунку № 147 від 29.03.2010р. здійснив 100% передоплату юридичних послуг, перерахувавши на рахунок відповідача суму в розмірі 3000грн.00коп., про що свідчить платіжне доручення № 941 від 01.04.2012р.
У суду відсутні сумніви щодо здійснення позивачем передоплати саме за договором № 84 від 23.03.2010р., оскільки в наданому позивачем платіжному дорученні у якості призначення платежу було зазначено „оплата за надану юридичну послугу в отриманні ліцензії, згідно рахунку № 147 від 29.03.2010р.” Саме це становить предмет договору № 84 від 23.03.2010р., саме цей рахунок був виставлений відповідачем позивачу задля здійснення останнім передоплати.
Позивач наполягає, що на сьогоднішній день зобов'язання щодо надання юридичної послуги на суму 30000грн.00коп. відповідачем не виконано, ліцензія на проведення господарської діяльності з прекурсорами не оформлена, грошові кошти не повернуті. Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України, наявних в матеріалах справи, щодо здійснення відповідачем зазначених дій на суму попередньої оплати, перерахованої позивачем.
Відповідно ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Отже, оскільки нормами цивільного законодавства не врегульоване питання повернення передоплати в разі неналежного виконання стороною своїх зобов'язань за договором про надання юридичних послуг, то застосовуються відповідні положення ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати виконання юридичних послуг або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, умовами договору, а саме п.1.1, передбачений строк виконання послуг - 45 робочих днів з моменту підписання даного договору та надходження 100% передоплати. Як вбачається зі змісту договору, останній укладався задля однієї конкретно визначеної послуги. Докази подальшого пролонгування договірних стосунків з оформлення ліцензії на проведення господарської діяльності між сторонами не представлені.
Враховуючи, що передоплата була перерахована позивачем за платіжним дорученням № 941 ще 01.04.2010р., то станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду строк виконання зобов'язання наступив та почалося його прострочення. Отже, відповідач безпідставно утримує попередню оплату за ненадані послуги.
Статті 670 та 693 ЦК України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № 84 від 23.03.2010р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.
В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати шляхом надсилання листа № 1103 від 06.05.2011р., в якому позивач, керуючись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, просить повернути передоплату в розмірі 3000грн.00коп. Зазначений лист був надісланий відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.
Враховуючи вищевикладене, семиденний строк оплати наступив та почалося прострочення зобов'язання по поверненню передоплати.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 3000грн.00коп. суд вважає доведеними та обґрунтованими, тому їх задовольняє.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 30000грн.00коп. - суми неповернутої передоплати.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Веско”, Донецька обл., м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ” Донецька обл., м. Селидове про стягнення передоплати у розмірі 3000грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвєріком ” (юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, будинок 29, квартира 5, код ЄДРПОУ 35527947) на користь Публічного акціонерного товариства „Веско” (юридична адреса: 84205, Донецька обл, м. Дружківка, вул. Індустріальна, будинок 2, код ЄДРПОУ 00282049) суму неповернутої передоплати в розмірі 3000грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., інформаційно - технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
У судовому засіданні 15.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >