13 лютого 2008 року К-28122/06
№9/45
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Матолича С.В.,
суддів: Гончар Л.Я.,
Гордійчук М.П.,
Сіроша М.В.,
Чалого С.Я.
при секретарі - Турчин Д.О.
представники сторін у судове засідання не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 липня 2006 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Прут - Авто» АТ-АК «Буковина - Авто» до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці про визнання недійсним рішення №7 від 22 лютого 2005 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9 537грн. 23к.,-
встановила
Дочірнє підприємство «Прут - Авто» АТ-АК «Буковина - Авто» (далі по тексту - позивач, ДП «Прут - Авто» АТ - АК «Буковина -Авто») звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці (далі по тексту - відповідач, УПФУ в Першотравневому районі) про визнання недійсним рішення №7 від 22 лютого 2005 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9 537грн. 23к.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2006 року позов ДП «Прут - Авто» АТ - АК «Буковина -Авто» задоволено частково, визнано недійсним рішення УПФУ в Першотравневому районі №7 від 22 лютого 2005 року в частині стягнення фінансової санкції на суму 4 245грн. 28к. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову обґрунтована тим, що Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» має пріоритет перед Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва».
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 липня 2006 року постанову господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2006 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано недійсним рішення УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці №7 від 22 лютого 2005 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9 537грн. 23к.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи.
УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці проведено перевірку своєчасності, достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України ДП «Прут-Авто» АТ-АК «Буковина -Авто», за результатами якої складено акт перевірки без номера від 15 лютого 2005 року.
Перевіркою встановлено, що в січні-червні 2004р. фактичні витрати на оплату праці внески за ставкою 32% та 4% не нараховувались та не відображались у звітах, відповідно в сумі 18 044,79грн. та 96грн., чим порушено п. 1 ст.14, ч. 1 ст.15 та ч. 1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ.
Контролюючим органом встановлено, що протягом січня-червня 2004 року авансові платежі не сплачувались, чим порушено ч.б ст.20 Закону України «Про загальнообов'я державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003року; загальна сума несплачених авансових платежів за січень-червень 2004 року з врахуванням частки сплаченого єдиного податку (5506,20грн.) становить 10111грн. 76к.
22 лютого 2005 року, на підставі висновків проведеної перевірки, начальником УПФУ Першотравневому районі м. Чернівці прийнято рішення за № 7 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно якого ДП «Прут-Авто» АТ-АК «Буковина - Авто» донараховано 18 140 грн. 79 к. страхових внесків та застосовано фінансові санкції в розмірі 9 537 грн. 23 к.
ДП «Прут-Авто» в 2004 році, було платником єдиного податку за ставкою 10 %, що підтверджується довідкою копією свідоцтва № 2412004652 від 22 грудня 2003 року.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 липня 2006 року скасувати, а рішення УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці від 22 лютого 2005 року №7 залишити в силі.
В касаційній скарзі УПФУ в Першотравневому районі посилається на порушення апеляційним судом норм Закону, внаслідок чого порушено норми матеріального права, а саме: Закону України № 1058 від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і оплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, де чітко визначено коло осіб, які є страхувальниками в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та зазначено розмір страхових внесків, який є обов'язковим для всіх страхувальників, і який нараховується та сплачується самостійно кожним страхувальником.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що ДП «Прут - Авто» АТ - АК «Буковина -Авто» сплатило єдиний податок за січень - червень 2004 року та, як платник єдиного податку, дотримувався вимог законодавчих актів.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна через наступне.
Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV(у відповідній редакції, далі по тексту - Закон №1058) встановлено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.На ці внески не поширюється податкове законодавство.Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Пунктом 15 РозділуXVПрикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до положень статті 14 Закону України №1058 страхувальниками відповідно є роботодавці, в тому числі, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок,фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Отже, з моменту набрання чинності Закону України №1058, тобто з 1 січня 2004 року, позивач є страхувальником в розумінні вказаного Закону та зобов»язаний сплачувати страхові внески, а тому безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що сплата позивачем єдиного податку звільняє його від обов»язку нараховувати та сплачувати суму страхових внесків.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване апеляційним судом помилково, що, відповідно до положень статті 226 КАС України, є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено часткову сплату суми внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в складі єдиного податку та встановлено необгрунтованість спірного рішення №7 від 22 лютого 2005 року в частині стягнення 4 245грн.28к., судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає безпідставним прохання відповідача, викладене в касаційній скарзі щодо залишення в силі псірного рішення УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 липня 2006 року скасувати.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2006 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
судді:
Дочірнє підприємство «Прут - Авто» АТ-АК «Буковина -Авто»
58000, м. Чернівці, вул. Московської олімпіади, 8-а
Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці
58018, м. Чернівці, вул. Головна, 245/501