21 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
суддів : Бутенка В.І.(доповідач),
Мироненка О.В.,
Панченка О.І.,
Сороки М.О.,
Штульмана І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Малотур'янської сільської ради, третя особа малого підприємства «Бескиди» про визнання рішення Малотур'янської сільської ради №20 від 22.08.1991 року недійсним, -
У січні 2003 року ОСОБА_1. звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог вказувала на те, що рішенням виконавчого комітету Малотур'янської сільської ради №20 від 22.08.1991 року дозволено малому підприємству "Бескиди" будівництво виробничої бази на земельній ділянці площею 0,35 га, що виділена йому Вигодським лісокомбінатом.
Посилаючись на те, що вказане рішення суперечить вимогам Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", оскільки даний нормативний акт не наділяв виконавчі комітети повноваженнями надавати земельні ділянки та дозволи на будівництво, ОСОБА_1. просила визнати його недійсним.
Постановою Долинського районного суду від 29 травня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Визнано недійсним рішення виконкому Малотур'янської сільської ради №20 від 22.08.1991 року.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2006 року рішення суду першої інстанції скасованою, а позовну заяву ОСОБА_1. залишено без розгляду.
В касаційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2. просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Малотур'янської сільської ради №20 від 22.08.1991 року дозволено малому підприємству "Бескиди" будівництво виробничої бази на земельній ділянці площею 0,35 га, що виділена йому Вигодським лісокомбінатом.
Підставою для звернення ОСОБА_1. із даним позовом слугувало те, що це рішення не відповідає вимогам Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", а також те, що спірна земельна ділянка входить до складу земель кооперативу "Експрес", головою якого є позивачка.
Скасовуючи рішення місцевого суду і залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1., суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що в даному випадку існує спір між юридичними особами стосовно права користування спірною земельною ділянкою, а відтак згідно ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ця справа підлягає вирішенню у відповідному місцевому господарському суді за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було.
За правилами ч.3 ст. 2201, ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.