28 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до судді Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим про визнання дій та бездіяльності протиправними та спонукання до вчинення дій, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_2 на ухвалу судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2006 року, -
ОСОБА_1. звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до судді Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим про визнання дій та бездіяльності протиправними та спонукання до вчинення дій.
Ухвалою судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2006 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
У касаційній скарзі на ухвалу судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2006 року представник позивача - ОСОБА_2. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя обґрунтовано виходив з того, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, просив визнати протиправними дії судді щодо відмови йому у складанні журналу судового засідання, яке фіксувалося технічними засобами.
Згідно з ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржуються лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.
Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з визначенням підвідомчості спорів, підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішення до виконання) можуть оскаржуватися у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді, оскільки законом передбаченні інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
За таких обставин, суддя постановив законну ухвалу від 29 серпня 2006 року, якою відмовив у відкритті провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дана ухвала відповідає вимогам процесуального закону і обґрунтовано залишив її без змін.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України.
Судді :
В. І. Бутенко
Т. О. Лиска
О. І. Панченко
М. О. Сорока
І. В. Штульман