Іменем України
24 квітня 2007 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
суддів: Романова О.В. - головуючого,
Велидчука В.М. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Руденка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією ст. помічника прокурора Богунського району м. Житомира Підгурської Л.В., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 січня 2007 року , -
Встановив:
Цією постановою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України направлено прокурору Богунського району м. Житомира для організації проведення додаткового розслідування.
ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 7 серпня 2003 року близько 2 год. ЗО хв. АДРЕСА_1 та вчинив закінчений замах на крадіжку майна ОСОБА_2 - жіночої сумочки вартістю 50 грн., однак був помічений мешканкою будинку і вибіг з будинку, не довівши свого злочинного наміру до кінця.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд послався на неповноту досудового слідства. Зокрема на невстановлення органом досудового слідства фактичного місця проживання підсудного ОСОБА_1. При додатковому розслідуванні, на думку суду першої інстанції, органу досудового слідства необхідно вжити всіх заходів для встановлення місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1, з достатньою повнотою з'ясувати його особу, вирішити питання про кваліфікацію його дій у відповідності з вимогами КК України та про подальше направлення кримінальної справи до суду. Для цього необхідно провести слідчі та інші процесуальні дії,
Справа № 11-266/2007р. Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іонніков В.М.
Категорія ст.ст.15ч.2,185ч.3КК України Судця-доповідач: Широкопояс Ю.В.
2
спрямовані на збирання нових доказів, характеризуючих підсудного матеріалів та встановлення фактичного місця його проживання, проведення оперативно-розшукових дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду.
В апеляції поставлено питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд з мотиву її безпідставності. Апелянт твердить про відсутність будь-яких підстав для повернення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію необґрунтованою з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що на досудовому слідстві зі слів обвинуваченого ОСОБА_1, його матері - свідка ОСОБА_3 та за даними рапорту-характеристики ВДІМ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області було встановлено «постійне" місце проживання обвинуваченого - АДРЕСА_1 (а. с. 18-20, 40, 51).
Саме за цією адресою підсудному ОСОБА_1 судом направлялися обвинувальний висновок та повістки з викликами до суду. Однак, обвинувальний висновок та повістки були повернуті суду без вручення адресату з тої причини, що він відсутній за даною адресою (а. с. 76-81). Ні в одне судове засідання підсудний ОСОБА_1 не з'явився та не повідомляв про причину неявки.
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2005 року щодо підсудного ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту та оголошено його розшук. Копію цієї постанови у той же день було направлено судом начальнику Житомирського MB УМВС України в Житомирській області для виконання (а. с. 83, 84).
Не зважаючи на численні нагадування суду про необхідність скорішого виконання вказаної постанови, Житомирський MB УМВС України в Житомирській області періодично повідомляв про заведення розшукової справи щодо ОСОБА_1 та відсутність інформації про знаходження розшукуваного (а.с.85-105).
У судовому засіданні 29.01.2007р. свідок ОСОБА_4 - працівник ВКР Житомирського MB УМВС України в Житомирській області, який займався розшуком ОСОБА_1, показав, що підсудний ОСОБА_1 фактично ніколи не проживав за адресою, вказаною в обвинувальному висновку. На даний час у ВКР Житомирського MB немає ніяких відомостей про місце знаходження ОСОБА_1. До 2000 року ОСОБА_1 затримувався, як особа без певного місця проживання і утримувався в приймальнику-розподільнику м. Києва. Він ніде не зареєстрований (а. с. 109).
3
В матеріалах справи відсутні копії документів та дані ВЖРЕП про місце реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1
Разом з тим, в справі є постанова від 07.08.2003р.. про затримання ОСОБА_1 в м. Житомирі як особи, яка займається бродяжництвом, та поміщення його до приймальнику-розподільнику УМВС України в Житомирській області у зв'язку з тим, що він не має постійного місця проживання у м. Житомирі (а. с. 9).
Таким чином, органом досудового слідства не встановлено фактичне місце проживання обвинуваченого ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 262 КПК України участь підсудного у розгляді справи є обов'язковою, оскільки має забезпечити суду можливість безпосередньо заслухати його пояснення та перевірити й оцінити висунуті ним доводи.
Тому висновок суду про неповноту досудового слідства, що виразилася у невстановленні фактичного місця проживання ОСОБА_1, яка не може бути усунута в судовому засіданні, відповідає фактичним обставинам справи.
Правильним є також рішення суду про необхідність правильної кваліфікації дій ОСОБА_1, оскільки його обвинувачення містить твердження про кваліфікацію його дій як закінчений та незакінчений замах на один і той же злочин, що суперечить законам формальної логіки та є неприпустимим з огляду на окрему кваліфікацію таких дій за різними частинами ст. 15 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
Ухвалив:
апеляцію ст. помічника прокурора Богунського району м. Житомира Підгурської Л.В. залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 січня 2007 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування, - без зміни.