21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
26 жовтня 2011 р. Справа 8/127/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Асторг" (код ЄДРПОУ 36946126, 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А)
до: приватного підприємства "Ойл-Центр СЛ" (код ЄДРПОУ 33263698, 21034, м. Вінниця, вул. Карла Маркса, 56)
про стягнення боргу у сумі 113 136,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю
від відповідача : не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Асторг" 04.10.2011 р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Ойл-Центр СЛ" про стягнення боргу у сумі 113 136,50 грн..
Позов обґрунтовано наступним. В період з 04.01.2011 р. по 31.01.2011 р., відповідно до видаткових накладних, позивач поставив відповідачу дизельне паливо на загальну суму 765 436,50 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 652 300 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 113 136,50 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 06.10.2011 р. порушено провадження у справі № 8/127/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2011 р..
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не зважаючи на те, що про час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 21.10.2011 р. за вх. № 5279. Разом з тим 21.10.2011 р. від відповідача надійшла заява із додатками з проханням розглянути справу за відсутності його представника, повідомленням про визнання позову,клопотанням про розстрочку суми боргу в зв"язку з незадовільним матеріальним становищем.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Оскільки відповідачем подано витребувані судом документи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
В період з 04.01.2011 р. по 31.01.2011 р., позивач передав, а відповідач, через представника, що діяв за довіреностями № 2 від 04.01.2011 р., № 4 від 20.01.2011 р., № 5 від 26.01.2011 р. (а.с.15-17), прийняв товар на загальну суму 765 436,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТ-000089 від 04.01.2011 р. на суму 262 468,50 грн., № УТ-000136 від 20.01.2011 р. на суму 231 572 грн., № УТ-000244 від 31.01.2011 р. на суму 271 396 грн. (а.с.12-14).
Свої зобов'язання по оплаті товару відповідач виконав частково. Так, відповідно до банківських виписок, відповідачем за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. сплачено кошти в загальній сумі 652 300 грн..
29.07.2011 р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № б/н від 29.07.2011 р. про сплату боргу в сумі 113 136,50 грн. протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.48).
Дана вимога відповідачем не виконана.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки та купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом за період з 04.01.2011 р. по 31.01.2011 р., позивач передав, а відповідач, через представника, що діяв за довіреностями, прийняв товар на загальну суму 765 436,50 грн., що підтверджується видатковими накладними. Свої зобов'язання по оплаті товару відповідач виконав частково сплативши згідно банківських виписок за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. кошти в загальній сумі 652 300 грн.. На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів виконання своїх обов'язків у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника який прострочив виконання, на користь позивача 113 136,50 грн. боргу, підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме довіреностями № 2 від 04.01.2011 р., № 4 від 20.01.2011 р., № 5 від 26.01.2011 р.; видатковими накладними № УТ-000089 від 04.01.2011 р. на суму 262 468,50 грн., № УТ-000136 від 20.01.2011 р. на суму 231 572 грн., № УТ-000244 від 31.01.2011 р. на суму 271 396 грн., банківськими виписками за період з січня 2011 р. по березень 2011 р..
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар, підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст.49 ГПК України.
Клопотання про розстрочку виконанння рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки може бути заявлене відповідно до ст.121 ГПК України лише на стадії виконання судового рішення, яке набуло законної сили.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 82-85, 115 ГПК України,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Ойл-Центр СЛ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Асторг" 113 136,50 грн. боргу за поставлений товар , 1135,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 жовтня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (21034, м. Вінниця, вул. Карла Маркса, 56)