Справа 22а-6955 Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.
Категорія 10.2.4 Доповідач Безрученко Ю.О.
28 квітня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Шевченко В.Ю., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Рачинському Д.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 серпня 2010 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся 28 липня 2010 року до Селидівського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 19 серпня 2010 року позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року пенсію відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області подало апеляційну скаргу на зазначену постанову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заявник скарги вказує на порушення норм матеріального права, вважає, що ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено при проведенні перерахунків пенсій застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з яких була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першої ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії .
Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.
Питання призначення та перерахунку пенсій регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З обставин справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача і після призначення пенсії продовжує працювати, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був проведений відповідачем з 01 січня 2009 року з урахуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, за яку сплачено страхові внески, за 2007 рік, тобто 1197,91 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою регулюється порядок перерахунку пенсій у зв'язку зі збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу, зі змінами, внесеними Законом України № 107-У1 від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», передбачалось, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. У разі, якщо коефіцієнт заробітної плати (доходу) з урахуванням заробітної плати після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не зменшується, за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню, згідно з абзацом третім частини 1 статті 40 цього Закону.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що визначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не можу бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 35 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким вносились зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлюється дія ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в попередній редакції, що діяла до внесення змін до Закону, якою встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
До теперішнього часу вказана норма Закону не скасована та не зупинена.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що перерахунок пенсії позивачу проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2009 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та спільного листа від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039 Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання цього питання після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, суд знаходить неспроможними, оскільки вони суперечать вимогам закону.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Враховуючи положення ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу з 01 січня 2009 року пенсію відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги небгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 серпня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : В.Ю. Шевченко
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко