Справа 22а-13369-11 Головуючий у 1 інстанції Лаптєв М.В.
Категорія 10.3.2 Доповідач Ларіна Н.О.
05 липня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В., суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А. ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, -
В квітні 2010 року ОСОБА_1, звернулась до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську Донецької області про визнання дій по відмові в перерахунку пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року протиправними, та зобов'язання відповідача у відповідності до ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок державної пенсії не менше ніж 6 мінімальних пенсій за віком - прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, та додаткової пенсії - 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року.
В позові зазначено, що позивач отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» вищезазаченого закону, однак розміри призначених та виплачуваних пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом. Посилаючись на відмову відповідача привести розмір пенсії у відповідність з вимогами даного Закону, позивач просила суд визнати дії управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області протиправними, та зобов'язати перерахувати пенсію починаючи з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи є інвалідом 3 групи, знаходиться на обліку у відповідача, отримує основну і додаткову пенсію.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно зі ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
На підставі ч.1 с т. 50 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам IIІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно з ч.ч. 3, 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Апеляційний суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки державна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія позивачу мають визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Апеляційний суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Суд першої інстанції помилково зазначив, про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача у спірний період, та наявну можливість порахунку пенсії позивача з 01.01.2010 року у зв'язку із її заявою від 04.01 2010 року, оскільки при встановленні нового прожиткового мінімуму пенсія наявність заяви позивача на перерахунок не потрібна, ця частина доводів апеляційної скарги заслуговує на увагу.
Відповідно ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Позивач питання про поновлення пропущеного строку не заявляв.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 20.01.2010 року (згідно заяви позивача від 04.01.2010 року) відмовив позивачу в здійснені перерахунку основної та додаткової пенсії за період з 01.11.06р. посилаючись на наявність судового рішення, відповідно до якого позивачу вже зроблено такий перерахунок починаючи з 22.05.08р. При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні судом вимог ст. 267 ЦК України (а.с. 14). Суд першої інстанції таке питання не обговорював, відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав наявності перерахунку пенсії відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.11 2008 року про зобов'язання перерахунку позивачу пенсії по інвалідності з 22 травня 2008 року.
Таким чином апеляційний суд вважає, що звернувшись до суду 14 квітня 2010 року, позивач пропустив строк звернення до суду без поважної причини за період з 01.11 2006 року по 01.04.2007 року, відповідач наполягав на відмові у задоволені позову з цих підстав, тому у суду 1 інстанції не було підстав для задоволення позову лише за період за період з 01.11 2006 року по 01.04.2007 року.
Тобто суд першої інстанції при ухвалені постанови неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції на підставі п.1, 4 ч.1 статті 202 КАС України підлягає скасуванню в частині в частині відмови у задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати пенсію за період з 01 листопада 2006 року по 01 квітня 2007 року, з ухваленням нової постанови відмову у задоволенні вказаних позовних вимог та про задоволення позовних вимог за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року .
Керуючись статтями 195, 197, 199 , 202, 207,254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2010 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області про визнання дії протиправними, та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України місті Слов'янську Донецької області у відповідності до ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 не менше ніж 6 мінімальних пенсій за віком - прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, та додаткової пенсії - 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
У задоволенні іншої частини позовних відмовити
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: