Справа 22а-12633/11 Головуючий у 1 інстанції Хаустова Т.А.
Категорія 10.3.2 Доповідач Безрученко Ю.О.
25 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Пасічної О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум ,
Позивач ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум, в якому просила: в изнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області щодо відмови їй в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до приписів статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у періоди з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок її пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, 67 ч. 3, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили непрацездатність.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум - відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права.
Ураховуючи положення п.1 Закону України «Про внесення змін до розділу 12 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року справа розглядається за правилами КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зі справи вбачається, та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач є інвалідом третьої групи та належить до першої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними матеріалами справи
На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16 липня 2008 року N 654, встановлено, що починаючи з 01 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":
- в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів I групи - 1 200, інвалідів II групи - 1 090, інвалідів III групи - 980 гривень;
- в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: інвалідів I групи - 870, інвалідів II групи - 820, інвалідів III групи - 760 гривень;
- в інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: I групи - 710, II групи - 655, III групи - 600, у дітей-інвалідів - 380 гривень;
Позивач стверджує, що статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком як інвалід ІІІ групи, та розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.
Колегія суддів вважає, що вказана відмова відповідача є протиправною з таких підстав.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Відповідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (Частина третя статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005)
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру наведених пенсій застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не постанова Кабінету Міністрів України " Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян " , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
З приписів статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Підпунктом 12, 15, 17 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в наслідок чого з 01 січня 2008 року був змінений порядок визначення пенсій по інвалідності..
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно до п. 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, неправильно застосовував норми процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані і суд апеляційної інстанції приймає їх до уваги.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку стосовно неправомірності дій відповідача та необхідності з обов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, 67 ч. 3, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили непрацездатність.
З огляду на викладене - суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, в тому числі, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, однак порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
А тому, доводи , наведені в апеляційній скарзі обґрунтовані, постанову необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум - скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до приписів статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у періоди з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, 67 ч. 3, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили непрацездатність.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий : Н.Г. Могутова
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко