Справа 22а-12384-11 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Ларіна Н.О.
25 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Новікової Г.В., суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги, -
02 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій відповідача по не нарахуванню і виплаті протиправними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотримане підвищення за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та з 01.10.2009 року, посилаючись на те, що відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач у 2008-2009 роках виплачував не в повному обсязі. Просила визнати дій відповідача по не нарахуванню і не виплаті протиправними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотримане підвищення за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та з 01.10.2009 року
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково : визнано протиправною бездіяльність, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року, втрачено питання про судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року - скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.
Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можє бути оскарженими, крім того, має преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції, з урахуванням меж строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (оскільки позивач звернувся до суду з позовом 01.10.2009 року), дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційних скарг в цій частині необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені вказаних позовних вимог, суд першої інстанції послався на ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», згідно з якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги матеріального права.
Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог.
Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В : :
Апеляційну скарг управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 листопада 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про зобов'язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 27 листопада 2009 року задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 27 листопада 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум .
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: