Справа 22а-11952/11 Головуючий у 1 інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія 10.3.2 Доповідач Могутова Н.Г.
21 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Богданові Д.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок та виплату недоотриманих сум ,
ОСОБА_1 04 січня 2010 року звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок та виплату недоотриманих сум .
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок та виплату недоотриманих сум - відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права.
Ураховуючи положення п.1 Закону України «Про внесення змін до розділу 12 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року справа розглядається за правилами КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зі справи вбачається, та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач є інвалідом другої групи та належить до першої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
На підставі Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено пенсію, розмір якої відповідач визначив згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 3 січня 2002 року N 1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною третьою статті 54 цього Закону визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
З таких підстав, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розмір пенсії за втратою годувальника має визначатись із розрахунку 50 % від основної державної пенсії по інвалідності, яку б міг отримувати годувальник при житті, розмір якої не міг бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, як встановлено ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Зі статі 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р., згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, неправильно застосовував норми процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані і суд апеляційної інстанції приймає їх до уваги.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку стосовно неправомірності дій відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню .
З огляду на викладене - суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, в тому числі, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, однак порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
А тому, доводи , наведені в апеляційній скарзі обґрунтовані, постанову необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок та виплату недоотриманих сум - скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 п. 4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у періоди з 01 грудня 2009 року по 11 травня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 п. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії із розрахунку 75 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 грудня 2009 року по 11 травня 2010 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий : Н.Г. Могутова
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко