Справа № 22а-11743-11 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 10.3.2 Суддя-доповідач Зайцева С.А. ______________________________________________________________________________
10 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Новікової Г.В. ,
суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Донецьку апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманої грошової суми,-
06.04.2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманої грошової суми,вказавши,що він має статус громадянина,постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії,є інвалідом та перебуває на обліку у відповідача.На його утриманні знаходиться дитина син : ОСОБА_3,1992 року народження,який має статус дитини,постраждалої від Чорнобильської катастрофи Однак в порушення вимог п.6.ст.30 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідачем за період з січня 2002 року по грудень 2008 року недоплачено допомогу на дитину у розмірі 12 629 грн.10 коп.Відповідач відмовив у проведені перерахунку та виплати ,посилаючись на те,що вказані щомісячні виплати на дитину проводяться відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України у розмірі 3,30 грн та у розмірі 16,50 грн.Вважає таки дій посадових осіб неправомірними ,у зв*язку з чим просив стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги на дитину ,яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи у розмірі 12629грн.10коп. та зобов8язати відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на дитину,потсржадлу від Чорнобильської катастрофи згідно із норм законів .
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково,визнано дії посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму допомоги на дитину,потерпілу від Чорнобильської катастрофи у розмірі 6573 грн.40коп.,в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З цією рішенням не погодився відповідач - управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради , подав на нього апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи,та судом порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2,який має статус дитини потерпілої від Чорнобильської катастрофи на перебуває на обліку у відповідача.Як убачається з матеріалів справи,виплата зазначеної допомоги у розмірі ,встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,проводилася відповідачем у розмірі щомісячної виплати на дитину у розмірі 3,30 грн., та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 “ Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір щомісячної виплати на кожну дитину складав 16,50 грн. Згідно заяви позивача від 16.11.2004 року в управлінні щомісячно нараховувалася та проводилася виплата дитині позивача у розмірі 3,30 грн.,а з 25.04.2007 року у розмірі 16,50 грн. (арк..с.10,13).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради підлягають частковому задоволенню, а постанова суду зміни з наступних підстав.
Справа надійшла до апеляційного суду Донецької області відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та згідно Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набув чинності 30 грудня 2010 року, розглядається цим апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.6 ч.1.ст.30 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 року № 796-Х11(зі змінами ) визначено,що потерпілим дітям та їх батькам встановлена щомісячна виплата 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку,яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька,який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2 осіб,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,або матері,яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2,а також на кожну дитину,яка проживала у зоні безумовного (обов*язкового ) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права,Конституція України має найвищу юридичну силу.Закона та інші нормативно-правові акти приймаються на сонові Конституції України і повинні відповідати їй .Пуктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено,що виключно законами України визначаються права та свободи людини і громадянина,гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ч.2.ст.19 Коснтитуції України орагни державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та Законами України .
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того,що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,визначені Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 22.02.1991 року № 796-Х11 (зі змінами) ,положеннями якого Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати,у тому числі зменшувати встановлені цим Законом конкретні розміри компенсацій і допомог,зокрема щомісячної допомоги на неповнолітню дитину.Натомість,частиною першою статті 67 зазначеного закону встановлено,що конкретні розміри компенсацій всіх передбачених ним доплат,пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання заробітної плати.Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку,що місячні виплати позивачеві на його неповнолітню дитину мали здійснюватися виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі встановленому пунктом 6 частини першої статті 30 зазначеного закону .
Суд не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних випалт,з огляду на те,що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,держава відповідає перед людиною за свою діяльність,утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави .
Відповідно до ч.1.ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішеня суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк звернення до суду та відповідач наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв*язку з пропущенням строку ,оскільки спростовуються дослідженими матеріалами справи ,з яких убачається ,що надавши заперечення за позовом відповідач управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради не заявляв вимогу до суду про відмову у задоволені позову у зв*язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду та таке клопотання не заявляв та дослідженні матеріали справи спростовують заперечення скаржника в цій частині. (арк.с.36-38, 41-42).
Судом першої інстанції також правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача за період з січня 2002 року по 29 жовтня 2003 року ,оскільки управління не є належним відповідачем,так як виплату компенсацій громадянам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ,здійснює з жовтня 2003 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.
Таким чином , з 16.11.2004 року з моменту надання позивачем заяви до управління щодо щомісячного нарахування та виплати на дитину ,(а не з 2003 року як помилково зазначено у мотивувальній частині рішення суду ) , дії відповідача в частині виплати позивачу щомісячної виплати на дитину у розмірі 3,30 грн., а з 24.04.2007 року у розмірі 16.50 грн. є не правомірними,та саме з моменту надання заяви позивача підлягають стягненню недоотримані суми допомоги на дитину,потерпілому від Чорнобильської катастрофи “ у розмірі 9559 грн. 30 коп. (листопад 2004 року - 115,20 грн., грудень 2004 року - 115,20 грн ; з січня по грудень 2005 року - 1762,40 грн; з січня по грудень 2006 року -2147,90 грн.;з січня по грудень 2007 року -2421,60 грн ; з січня по грудень 2008 року - 2997 грн., а всього недоотримана сума становить 9559 грн.30 коп. ).
Виходячи з вищевикладеного,з врахуванням приписів ч.1.ст.201 КАС України,апеляційний суд, прийшов до висновку про те,що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа,але з помилковим застосуванням норм матеріального права,що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
В решті постанова суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.198, 201,207,211,212,254 КАС України, апеляційний суд Донецької області-
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року -змінити.
Змінити абзац 3 резолютивної частини рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року по справі № 2а-36/10 виклавши в наступній редакції :
“ Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щомісячної виплати на дитину потерпілу від Чорнобильської катастрофи за період з листопада 2004 року по грудень 2008 року у розмірі 9559 грн.30 коп. ”.
В іншій частині рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року по справі № 2а-36/10 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: