Справа № 22а-16791/11 Головуючий у 1 інстанції: Святоха Л.В.
Категорія 10.2.4 Суддя-доповідач Ларіна Н.О. ______________________________________________________________________
«11» липня 2011 року м. Донецьк
Колегія суддів апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого-судді Осипчук О.В.
суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на рішення К іровського районного суду м. Донецька від 20 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, -
14 липня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (далі УПФУ в Кіровському районі м. Донецька) про перерахунок пенсії.
Зазначав, що знаходиться на обліку у відповідача, отримує пен сію за віком та продовжує працювати. 21 січня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по стажу та заробітку. Відповідач зробив йому перерахунок пенсії, при якому застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1 197 грн. 91 коп.), замість показника за 2009 рік, тобто за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, який складає 1 650 грн. 43 коп. Внаслідок цього позивач щомісячно недоотримує пенсію.
Вказані дії відповідача вважає незаконним, а тому просив визнати незаконними дії відповідача по перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, та здійснити сплату недоотриманої пенсії. (а.с. 7).
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 20 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано УПФУ в К іровському районі м. Донецька здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, призначеної йому відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за календарний рік, який передує року звернення за перерахунком, тобто за 2009 рік у сумі 1650 грн. 43 коп. з 01.02.2010 року.
З зазначеним рішенням не погодився відповідач - УПФУ в Кіровському районі м. Донецька, подав на нього в порядку цивільного судочинства апеляційну скаргу, з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області та згідно Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набув чинності 30 грудня 2010 року, розглядається цим апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову (а.с. 21-23).
Від жодної з осіб, які беруть участь у справі, не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції призначив та розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в УПФУ в Кіровському районі м. Донецька, отримує пенсію за віком і після її призначення продовжує працювати.
21 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітку відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був проведений відповідачем з 01 січня 2010 року. При перерахунку пенсії стаж роботи враховано по 30 вересня 2009 року, заробітна плата згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахована за період з 01січня 1991 року по 31 грудня 1996 року та за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2009 року з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік (1 197 грн. 91 коп.) (а.с.8).
На заяву позивача про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме, за 2009 рік, відповідач надав відмову (лист № 698/Г-01-01-03 від 01 липня 2010 року (а.с. 8).
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що редакція частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Посилання суду на те, що застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, передбачено п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", є незаконним.
Згідно підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була викладена в такій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії».
Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія , або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статі 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи конституційні положення щодо дії нормативно-правових актів у часі, частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV відновила свою дію з 22 травня 2008 року і в подальшому не змінювалася тобто станом на 21 січня 2010 року (час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV , згідно якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Починаючи з 22 травня 2008 року і станом на 13 січня 2010 року (час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) діюча редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, не відповідають цим умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.
Відповідно до частини 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії.
Зазначений висновок суду ґрунтується і на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно частини 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
З огляду на наведене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватися до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Відповідно до частини 2 ст. 205 КАС України с уд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст. 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів апеляційного суду Донецької області, -
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України Кіровському районі м. Донецьку задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 20 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про перерахунок пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .
Головуючий:
Судді: