Справа 22а-11407 Головуючий у 1 інстанції Желтобрюх І.Л.
Категорія 10.3.1 Доповідач Безрученко Ю.О.
08 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Пасічної О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
П остановою Київського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - з адоволено частково: визнано відмову відповідача у нарахуванні й виплаті позивачу як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, - протиправною, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням фактично здійсненних виплат. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та постановити рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку у відповідача визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки позивачем не ставилось питання про поновлення строків звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : Н.Г. Могутова
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко