Справа № 2-1639/2009p.
23 жовтня 2009 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Перекупка І.Г., при секретарі Мітюхіній О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засідінні в залі суду в м. Димитров Донецкої області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1 про стягнення витрат з утримання будинку і прибудинкової території -
Позивач Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника" (далі КП "СЄЗ") звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат з утримання будинку і прибудинкової території, в обґрунтування якого вказав, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2004 року є власником квартири АДРЕСА_1 і відповідно до вимог п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинна приймати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території у розмірі квартирної плати за затвердженим виконавчим комітетом Димитровської міської Ради тарифом для мешканців комунального житлового фонду, проте з 1 серпня 2006 року по 1 червня 2009 року відповідачка плату за обслуговування та ремонт будинку не вносила, в результаті чого за нею утворилася заборгованість, що складає 1711, 24 грн. і яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів у сумі 501, 56 грн, З % річних у сумі 72, 45 грн. та понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач до судового засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов'язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення.
Судом встановлено, що будинок ОСОБА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника», що підтверджується відповідною довідкою та рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002 року (а.с. 9, 14).
Згідно довідки бюро технічної інвентарізації відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2004р., № 1904 (а.с.4).
Відповідно до ст.10 Закона України "Про приватизацію державного жилого фонду", п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992р., та у редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, всі власники квартир зобов язані приймати участь в загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової территорії відповідно зі своєю долею у майні будинку.
Судом встановлено, що позивачем на ім'я відповідача ОСОБА_1 на зазначену квартиру відкрито особовий рахунок № 012805 (а.с.6), що свідчить про фактичне укладення договору між відповідачами і позивачем з надання зазначених послуг.
Згідно зі ст.162 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир сплачують плату за користування жилими приміщеннями і за комунальні послуги.
Відповідно до наданого позивачем розрахункового рахунку плата за обслуговування будинку власником цієї квартири не вносилась з 1 серпня 2006 року по 1 червня 2009 року і становить 1711, 24 грн. (а.с.7-8). Обставин про ненадання чи неякісне надання відповідачам послуг судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідачі в односторонньому порядку порушили зобов'язання, що випливають з умов договору, і з них на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.
Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов'язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризовано!' заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Законом України від 13.11.1996року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв'язку з невиконанням державою зобов'язання по виплаті заробітної плати, пенсіїй, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нарахоувати по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» 10.01.2002року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.
Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10 (а.с. 11).
На підставі ст.ст. 162 ЖК України, ст.10 Закона України "Про приватизацію державного жилого фонду", п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, Закону України «Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку і при будинкової території задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" витрати з утримання будинку і при будинкової території за період з 01.08.2006 року по 01.06.2009 року в розмірі 1711, 24 грн. та судові витрати у сумі 30 грн, а всього 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 24 коп., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103842, МФО 335593, ЄДРПОУ 32062555 Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк" Димитровського відділення.
В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 % річних відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.