Справа 22а-11261/11 Головуючий у 1 інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія 10.3.3 Доповідач Безрученко Ю.О.
16 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Богданові Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київського районної в м. Донецьку ради про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київського районної в м. Донецьку ради про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає судовому розгляду справи і відповідає вимогам ч. 4 ст. 196 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з лютого 2008 року. При цьому розмір допомоги, що отримала позивачка з лютого 2008 року, відповідно до довідки склав 130,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Ураховуючи положення п.1 Закону України «Про внесення змін до розділу 12 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року справа розглядається за правилами КАС України.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з лютого 2008 року. При цьому розмір допомоги, що отримала позивачка з лютого 2008 року, відповідно довідки склав 130,00 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Вказана редакція частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не визнана такою, що не відповідає Конституції України, є чинною, відповідач саме в зазначеному розмірі проводить виплату позивачки сум по догляду за дитиною, тому суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позовних вимог позивачки.
Згідно статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена Законами України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"), а саме, у розмірі, що дорівнює різницю між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень, є правомірними, оскільки суми нараховувались відповідачем у 2009 року правомірно та відповідно до законодавства, яке передбачає ці виплати.
Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Частиною першою статті 15 цього Закону (в редакції зі змінами, внесеними законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, яка чинна на момент виникнення правовідносин між сторонами) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вказана норма статті є чинною і на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції не змінювалась. Крім того, згідно із Законом України від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України). (ст.47). Аналогічна норма встановлена в 2010 році згідно із Законом України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не є підставами для скасування або зміни рішення.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляцій скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київського районної в м. Донецьку ради про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : Н.Г. Могутова
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко