Справа 22а-11036 Головуючий у 1 інстанції Брежнев О.А.
Категорія 10.3.1 Доповідач Безрученко Ю.О.
01 липня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В., суддів Дундар І.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Зілакової Я.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Київ ського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
Позивачка ОСОБА_2 03 листопада 2009 року звернулася до Київ ського районного суду м. Донецька з вказаним позовом, в якому просила поновити строки звернення з позовом до суду, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії починаючи з 9 липня 2007 року.
П остановою Київ ського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - позов задоволено частково . Визнано протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України за період з 3 листопада 2008 року по 31 жовтня 2009 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька просить постанову суду скасувати та постановити рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку у відповідача визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку, що відмовив в поновлені строків звернення з позовом до суду, оскільки позивач є хворою людиною похилого віку.
Доводи апеляційної скарги про неурегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що частково відмовив в задоволенні позову в зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, але порушено норми процесуального права.
А тому, доводи , наведені в апеляційній скарзі обґрунтовані частково, а постанову необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою поновити позивачу строк звернення до суду, бездіяльність відповідача визнати неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2009 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Доводи апеляційної скарги частково обґрунтовані і не спростовуються нормами права, наведеними вище.
На підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, в тому числі, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька задовольнити частково.
Постанову Київ ського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - скасувати.
Поновити строки звернення до суду ОСОБА_2.
Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконної та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька в частині не нарахування та невиплати щомісячної доплати ОСОБА_2 до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31 жовтня 2009 року відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька провести нарахування та виплату ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України щомісячної доплати до пенсії позивачу у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31 жовтня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .
Головуючий : О.В. Осипчук
Судді: І.О. Дундар
Ю.О. Безрученко